UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮридична деонтологія. Внутрішня культура юриста (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3123
Скачало427
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Юридична деонтологія. Внутрішня культура юриста

 

Внутрішні елементи культури юриста це накопичені правові знання,

враження, переживання, які виявляються у поглядах, смаках, думках,

почуттях, нахилах, звичках. Ці елементи культури створюють своєрідний

внутрішній (невидимий) світ особи, її характеризує уміння юриста

мислити, здійснювати вольове регулювання професійної діяльності. Тобто

йдеться про єдність розуму і почуттів. Так чи інакше внутрішня культура

регулює поведінку юриста на свідомому і підсвідомому рівнях, запобігає

стандартній реакції на правові ситуації, що, як зазначає С. Лазарев, є

віддзеркаленням внутрішньої культури і підсвідомості людини [93, с. 50].

 

Отже, внутрішня культура юриста - це уміння регулювати почуття,

формувати переконання з метою розв'язання правових завдань. Вона

виступає регулятором підсвідомої сфери, у якій не завжди закладена

позитивна інформація. С. Лазарев вважає, що це може бути наслідком

неправильних дій навіть попередніх поколінь [92, с. 80]. Роль

внутрішньої культури полягає в тому, щоб інтелектуально-вольовими

зусиллями впливати на підсвідомість і тим самим забезпечувати своєрідну

збалансованість свідомості, почуттів і дій.

 

Культура почуттів передбачає певну емоційну усталеність сприйняття

конкретних явищ, процесів, предметів. Культура правових почуттів

(«професійного смаку») забезпечує створення адекватної атмосфери, яка

сприяє встановленню істини правового явища. Культура правового почуття

юриста активізує боротьбу за справедливість засобами психологічної

налаштованості, чутливості, емоційного сприйняття правових явищ. Юрист,

діючи у межах закону чи його припису, одночасно сприймає закон через

почуття.

 

До внутрішньої культури належить сумління юриста як складовий елемент

свідомості. Воно спонукає до утвердження істини, розсудливості,

доброзичливості, вказує на високе моральне ставлення до виконання

службового обов'язку. Через внутрішню культуру юрист усвідомлює

морально-духовну цінність професійної діяльності.

 

Формування внутрішніх переконань юриста органічно пов'язане з інтуїцією,

внутрішнім переконанням та внутрішнім імперативом. Так, юриста (особливо

слідчого та суддю) ніхто не має права примусити змінити своє внутрішнє

переконання. Хоча специфіка юридичної праці не виключає певного (хоча б

короткочасного) сумніву. І перш ніж виявляти своє внутрішнє переконання,

правникові доцільно розібратися з власними думками (він може відчувати

недовіру чи підозру), здогадками чи побоюваннями. Коли відбувається

пошук істини, існує й певна культура сумніву як важливий компонент

юридичного мислення. Проте культура сумніву насамперед повинна

спрямовуватися на захист гідності людини, запобігання зайвого

хвилювання, побоювання.

 

Внутрішні елементи культури юриста формуються під впливом певних норм.

Практично усі моральні принципи та норми можна вважати основними

засобами впливу на внутрішні елементи культури юриста. Насамперед - це

ввічливість, вдумливість, поміркованість, тактовність, чесність,

правдивість, відвертість, простота, скромність, великодушність,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ