UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮридична деонтологія. Культура особи у контексті філософського аналізу (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2302
Скачало294
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Юридична деонтологія. Культура особи у контексті філософського аналізу

 

Проблеми деонтології пов'язані з онтологією особи та життєдіяльністю

суспільства. Закономірний розвиток усіх сфер суспільного життя зазнає

суттєвого впливу філософських ідей, культурологічних традицій, оскільки

сама життєдіяльність суспільства творить культуру.

 

Поняття «культура» увійшло в науковий обіг європейської соціальної думки

у другій половині XVIII ст. Сьогодні філософи і культурологи не дають

йому єдиного тлумачення. Налічується близько тисячі дефініцій культури

[209, с. 6]. Це призводить до того, що висвітлити їх стає дедалі

складніше навіть у спеціальному дослідженні, оскільки доволі складно

одержати конкретне знання про об'єкт, що тлумачиться як власне деяка

субстанція, розчинена в усіх суспільних відносинах.

 

В. Розін виділяє три основні підходи щодо трактування категорії

«культура»: антропологічний, соціологічний, філософський [120, с. 12].

 

Антропологічний підхід ґрунтується на етнічних особливостях кожного

народу, на поясненні буття нації. Соціологічний підхід скерований на

культурогенезу, цінності людини, взаємостосунки між людьми тощо.

Універсальним підходом до наукового пізнання культури є філософський.

 

Так, за допомогою аналізу та синтезу, індукції і дедукції та інших

методів можемо дослідити справжню природу, сутність і генезу культури.

Отже, й філософський аналіз дозволяє узагальнити існуючі дефініції,

виявити їхнє ужиткове значення.

 

Невіддільним від поняття «культура» є поняття «цивілізація». Цивілізація

є результатом культури, її продуктом, це своєрідна мода, модернізація.

Вона виникає у процесі засвоєння досягнень однієї культури іншими

культурами. Будь-яка спроба відірвати культуру від цивілізації

перетворює на утопію ідею культурного відродження народу, породжує

значні «відходи» цивілізації. Культура потребує цивілізації, як душа

потребує тіла.

 

Культура має постійно підживлювати цивілізацію, інакше остання

заперечуватиме, руйнуватиме культуру, нехтуватиме нею. Цивілізація є

тимчасовим явищем і означає перетворену людиною, окультурену природу,

засоби цього перетворення, соціальну культуру, людину, яка засвоїла

духовну та інші види культур. Культура - загальнолюдське надбання, вона

виступає своєрідним кодом, матрицею цивілізації [86, с. 21].

 

Загалом рівень цивілізації не обов'язково збігається з рівнем культури

суспільства чи окремої особи. Це пояснюється тим, що культура спрямована

на безперервний духовний, а цивілізація, як правило, - на фізичний

розвиток членів суспільства. Причина прихована в тому, що нехтується

використання здобутків окремих видів культур. Це бачимо на прикладі

того, що культуру творять етноси, а цивілізацію - нації. Тому при

розкритті змісту цивілізованого суспільства та цивілізованого

правопорядку потрібно враховувати культурний чинник.

 

Зрозуміти сутність культури можна лише, дивлячись крізь призму

діяльності людей, які населяють планету. Культура не існує поза людиною.

Вона народжена тим, що людина постійно прагне відшукати сенс власного

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ