UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮридична деонтологія. Моральна культура юриста (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8369
Скачало700
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Юридична деонтологія. Моральна культура юриста

 

Серед науковців поширена думка, що мораль є похідною від релігії, що

релігія - основа моралі. Як відомо, І. Кант вказував на існування

абсолютного Духу, абсолютних та відносних норм. Досить нетрадиційним є

твердження С. Лазарева щодо вищої й елементарної етики [93, с. 290].

 

Як відомо, релігія порівняно з табу, звичаями, традиціями, ритуалами,

обрядами чи міфами значно пізніше явище. Лише з виникненням дві тисячі

років тому нової світової релігії - християнства - людство дістало змогу

«впорядкувати» свої релігійні міркування, сповідувати одну віру.

З'явилися християнська мораль і християнська етика. Можна сказати, що

виникли релігійні норми, які не тільки охопили своїм регулюванням

суспільні відносини, а й оволоділи думками, прагненнями людей. Звідси

висновок, що мораль, а згодом і позитивне право постали з релігійних

норм.

 

Можна виходити з того, що моральні норми поділяються на абсолютні (вищі,

ідеальні) й відносні (елементарні, практично-дійові). Під абсолютними

моральними нормами (абсолютною мораллю) розуміємо ті правила, які

склалися в процесі розвитку людської цивілізації і є надбанням всього

людства. Вони віддзеркалюють закони Всесвіту, розуміння норм природного

права тощо. Ці моральні норми безальтернативні.

 

Суть відносин (елементарних, практично-дійових) моральних норм

вбачається у тому, що вони створюються людиною на основі розуміння

кожною конкретною людиною добра і зла, спрямованості і несправедливості,

честі, гідності тощо.

 

Відбувається це також під впливом різноманітних зовнішніх, реально

існуючих факторів: державних, національних, політичних, економічних,

професійних та ін. У таких нормах відображаються досвід людини,

переконання, соціальне становище тощо. По суті, вони є реалізацією

абсолютної моралі у фактичному суспільному житті людини з певною їх

корекцією.

 

Відносні моральні норми, хоча й спрямовані на персона-лії, проте є

альтернативними. А це спричиняє різну оцінку за вчинені дії як з боку

окремих людей, так і суспільства в цілому. Тому виникає проблема вибору

критерію моральної оцінки.

 

У зв'язку з цим щодо відносної моралі можна допустити існування

щонайменше двох сфер: духовно-допустимої й духовно-недопустимої або

абсолютно-допустимої та абсолютно-недопустимої. Справа у тому, що

елементарні моральні норми - це еволюційне творіння людського розуму, а

отже, може спрямовуватися як у бік абсолютної духовності, так і

бездуховності. Норми, які не суперечать абсолютним моральним нормам, є

духовно-допустимими, а ті, що суперечать, - духовно-недопустимими. На

основі цього й виникає позитивна й негативна мораль. Позитивна мораль -

загальнолюдська цінність як суспільна вартість людського витвору

(звичайно у бік добра). Негативна мораль - також людський витвір, але

цінністю її назвати важко.

 

Отже, критерієм моральної оцінки є абсолютна мораль, абсолютні природні

норми. Це стосується і якості норм позитивного права.

 

У науковій літературі давно ведеться дискусія щодо понять зовнішня,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ