UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮридична деонтологія. Поняття «правнича етика» (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3449
Скачало326
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Юридична деонтологія. Поняття «правнича етика»

 

Методологічну основу професійної культури юриста становить правнича

етика, предметом дослідження якої є мораль - реальне явище, що

виправдовує своє призначення тоді, коли чогось вимагає від людини, дає

певний ідеальний взірець, у чомусь навіть перевершує реальний стан

людської поведінки [96, с. 14-16]. Тобто мораль не пасивна, а існує як

певні вимоги. Маємо на увазі органічну єдність загальнолюдських і

національних морально-етичних цінностей.

 

Зазвичай мораль пов'язують з людиною. Історично моралі передують звичаї,

однак між мораллю і звичаєм є істотна різниця. Так, Т. Мехед вбачає

відмінність моралі від звичаю у тому, що мораль вміщує наявність свободи

вибору вчинку, варіантність поведінки, а звичай виявляє залежність, яка

існує між теперішнім і минулим. Мораль вимагає від людини вчинку за

міркою належного. Звичай характеризується локальністю, етнічною

обмеженістю, а мораль є загальнолюдським явищем [97, с. 270]. Хоча з

останнім твердженням не можна повністю погодитися. Справа у тому, що

людська творчість завжди має національний відтінок, хоч у ній присутнє

загальнолюдське. Іншими словами, мораль відзначається широкою

локальністю, хоча при цьому і пов'язується із загальнолюдськими нормами.

 

З огляду на правничу етику найбільший інтерес становить професійна

мораль юриста, основою якої є правова мораль. Наприклад, В. Букрєєв та

І. Римська розглядають право як знання, що забезпечує життєвий успіх у

системі світогляду, створюючи тим самим формальне право як зовнішній

(видимий) бік права, не пов'язаний з первісними джерелами [48, с. 168,

170]. Вони окреслюють три групи джерел правової моралі:

 

1) аксіологічного, ціннісного змісту (звичаї, міфи, релігія), які

формують протомораль, а отже, протоправо чи передправо, що поступово

перетворювалось у природне право - у правову мораль;

 

2) гносеологічні пізнання (аналіз правових систем, правових феноменів:

позитивне і живе право, антропологія);

 

3) праксіологія - практика (соціально-культурні і соціально-економічні

процеси) [48, с. 27-28].

 

Юрист, використовуючи правову мораль, її джерела, як зазначає А.

Жалінський, здійснює правову діяльність, приймаючи правові рішення,

активно включається у процес розробки нових правових завдань,

дотримуючись певної мети та методики [67, с. 213-219].

 

Негативний вплив на діяльність юриста може чинити абсолютизація

раціонального підходу. Юрист, керуючись раціональною правовою дією,

здатний грубо втручатися у закономірні, синергетичні процеси суспільного

розвитку. Внаслідок цього професійна діяльність юриста набуває

небажаного характеру, а дія виявляється у зворотному напрямі. Ось чому

виникає потреба генерувати вчинки психологічно красиві, професійно

гармонійні. Це означає, що юрист повинен постійно керуватись

благородними почуттями.

 

Умови соціуму, безперечно, вимагають постійного вдосконалення

професійно-правової культури юриста. Йдеться про удосконалення самої

людської індивідуальності, професійну вихованість, глибоке пізнання

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ