UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮридична деонтологія. Правова соціалізація особи юриста (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6089
Скачало409
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Юридична деонтологія. Правова соціалізація особи юриста

 

Взаємозумовленість культури й освіти очевидна. Важливим напрямом у

розвитку України як правового суспільства є підготовка юристів з високою

загальною та професійною культурою, здатних до філософського осмислення

цілісності людського буття і його культури. Отже, йдеться про сучасну

філософію освіти і соціалізацію юриста як суб'єкта культури.

 

Важливо зосередитись на філософ" правової освіти. Поняття, філософія

правової освіти передбачає і забезпечує розуміння прояву глобалізації

держави і права у світі, сприйняття діалогу правових систем завдяки

розширенню гуманітарно-світоглядних полікультурних орієнтацій, розвитку

правової творчості з метою неухильного утвердження верховенства права як

прав людини, формуванню - у підсумку особистості планетарного типу.

Філософія правової освіти неминуче передбачає утвердження природних та

моральних норм у позитивному праві, сприяє повсюдній рецепції

Європейського права.

 

Проблему соціалізації юриста як суб'єкта культури можна пов'язати з

опануванням ним історичних традицій розвитку права як соціокультурного

феномена. Як відомо, соціалізація - це процес залучення індивіда до

системи суспільних відносин, формування його соціального досвіду,

становлення й розвиток як цілісної особистості на основі засвоєння нею

елементів культури і соціальних цінностей.

 

Професія юриста - одна з найдавніших у людському суспільстві. У давньому

суспільстві функції правотворчості здійснювали досвідчені й найбільш

авторитетні старійшини, жерці, «волхви», служителі релігійного культу,

пізніше - духовенство (єпископи, священики). Згодом виникла потреба в

окремій групі людей, які б займалися правотворчою діяльністю, охороною

громадського порядку, тлумаченням правових норм, розв'язанням

різноманітних конфліктів та суспільних проблем.

 

Ґрунтовна підготовка юристів розпочалася в VI ст. у Римі. Римські юристи

Гай, Модестин, Павел, Папініан, Ульпі-ан - перші у світі творці

правознавства, які продовжили розвиток державно-правових концепцій

Давньої Греції, Давнього Риму.

 

Наприкінці XI ст. початку XII ст. центром розвитку юриспруденції став

університет у Болоньї (Італія). Головна увага у вивченні права

приділялася тлумаченню (глосам) кодифікації Юстиніана, особливо дигест

(звідси й назва -школа глосарів). Аналогічний підхід спостерігався і в

інших університетах (у Падуї, Пізі, Парижі, Орлеані). Вибрані глоси

усієї школи видані в середині XIII ст. Аккурсіусом. Пізніше, у Римі

виникли школи коментаторів. Коментатори (постглосатори), які заступили

глосарів у XIII-XIV ст., головну увагу приділяли тлумаченню самих

глосів, а також виявляли значний інтерес до вчення римських юристів про

природне право. Виходячи з ідеї «природи речей», вони трактували

природне право як вічне й розумне, обстоювали його пріоритет і

верховенство над позитивним правом [157, с. 42-43]. Римське право і

сьогодні вивчається у багатьох університетах, а його рецепція поширена у

деяких державах.

 

На основі римського права виокремилися англосаксонська, мусульманська,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ