UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтепи України (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось17693
Скачало898
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

НА ТЕМУ:

 

СТЕПИ УКРАЇНИ

 

Україна – це степ,

 

степ – це Україна.

 

 

 

Що таке степ? Природна зона помірних широт. Безмежна рівнина, вкрита

густою травою. Степ – тип рослинності, що об'єднує трав'яні угрупування,

в складі яких переважають ксерофіти (посухостійкі рослини), такі як

ковила, типчак, житняк, келерій, тонконіг, степова осока, метелиця,

зубровка (чаполоч) і багато інших трав'яних рослин. Серед трав багато

квіткових рослин, які прикрашають землю: польові айстри, волошки,

будяки, буркун, алтей, гіацинти, сокирки, дзвіночки, астрагал, звіробій,

материнка, шавлія, польові півники (тюльпани), деревій, білі і жовті

ромашки та безліч інших. Із кущових рослин по балках і ярах – шипшина,

терен, глід, жостір, барбарис, ліщина, калина, крушина.

 

В давні часи степ був основним багатством і джерелом існування для

багатьох поколінь наших предків-слов'ян. Степ годував величезні табуни

худоби. Люди жили в степу не лише із землеробства і тваринництва, а й з

рибальства, полювання та бджільництва. В ріках було стільки риби, що під

час нересту в невеликих ріках і рукавах Дніпра вона не вміщувалась у

воді і витискувалась на берег. А дичини в степах було так багато, що

дрохви і стрепети, стаєю злітаючи з землі, закривали сонце.

 

Скільки відбулось великих подій на тобі і за тебе, степе! Ти був

колискою наших предків слов'ян. Ти став місцем вольниці непокірних

сміливців. В низинах твоєї ріки Славути виникли перші козацькі січі, які

відіграли велику роль у створенні нашої нації.

 

Твої багатства, степе, незмірні і незчислимі!

 

Ти не збіднів, старий, сивий степе, і в наш час. Не шепоче на тобі

шокова трава – тирса. Шелестять золотаві хліба. Не бродять табуни диких

коней тарпанів – замість них пасуться коні чистокровних порід. Не

бігають сайгаки та джейрани – пасуться мільйонні отари тонкорунних

овець-мериносів.

 

Весною ти, наш степе, у рожевім цвіту яблунь і персиків, у білім цвіту

вишень, черешень, абрикос, груш і слив. Обплітають тебе сотень сортів

виноградники – від найраніших до найпізніших у визріванні. Ти змінився,

але не збіднів, наш сивий степе. Ти був, є і будеш найважливішим

джерелом людського багатства. Хвала тобі, наш Степе! Це про тебе

козацький нащадок Микола Гоголь у властивій йому літературній манері

сказав: "Дідько вас бери, степи, які ви хороші!"

 

Твоїй безмежній широчіні немає ні кінця, ні краю. Десь в імлистій

далечіні степ не кінчається, а переходить в небо. Сріблясто-сиві хвилі

трав і яскраві квіти між ними в далечині зливаються в одне суцільне

сиво-блакитне полотно, що сходиться з небом. То на нерівній, а особливо

в гірській, місцевості горизонт підходить близько до тебе, і небо різко

відокремлюється від землі. В степу немає тієї межі.

 

В степу земна поверхня така рівна, а горизонт так далеко, що різність

фарб зникає – і колір неба, і далечінь горизонту одинакові. Будеш йти та

йти, а степовій рівнині, здається, ніколи не буде ні кінця, ні краю. Бо

вона поступово переходить в небо, зливаючись з ним.

 

Коли ж оглянешся близько навколо себе, не можеш відірвати очей від

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ