UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТвір-розповідь про Т.Г.Шевченка (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось19275
Скачало565
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ТВІР

 

на тему

 

“Твір-розповідь про Т.Г.Шевченка”

 

Т.Г.Шевченко — центральна постать українського літературного процесу

XIX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку

нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські

демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу.

У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, проблем та ідей (соціальних,

політичних, філософських, історичних, художніх), які до нього ще не

порушувалися в українській літературі або порушувалися надто несміливо й

соціально обмежено.

 

Збагачуючи українську літературу новими життєвими темами й ідеями,

Шевченко став новатором і в пошуках нових художніх форм та засобів.

Автор “Кобзаря” виробляв і утверджував нове художнє мислення. Його роль

в історії української літератури така ж, як роль Пушкіна в російській,

Міцкевича — в польській літературі. Його значення в розвитку передової

вітчизняної суспільної думки, соціальної і національної свідомості

народу не менше, ніж в історії поезії.

 

Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за н. ст.) 1814

р. в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в сім'ї

кріпаків поміщика В.В.Енгельгардта. В 1822 р. батько Григорій Іванович

Шевченко віддав його “в науку” до дяка в селі Кирилівка (куди переїхала

родина) Павла Рубана, на прізвисько Совгир. За два роки Тарас навчився

читати й писати, і, можливо, засвоїв якісь знання з арифметики.

 

По смерті матері Катерини Якимівни (1823), а згодом і батька (1825),

Тарас деякий час був “школярем-попихачем” у дяка І. Богорського. Вже в

шкільні роки у нього проявилися здібності до малювання. Він мріяв

“сделаться когда-нибудь хоть посредственным маляром” (Шевченко Т.

Автобіографія // Повне зібр. творів: У Т.6. - К., 1963. - Т. 5. - С.

250. Далі при посиланні на це видання зазначаються том і сторінка) і

вперто шукав у сусідніх селах учитель малювання. Та після кількох

невдалих спроб повернувся до Кирилівки, де пас громадську череду і майже

рік наймитував у священика Григорія Кошиця.

 

Дитячі враження залишили глибокий слід у свідомості Шевченка й мали

величезний вплив на формування його особистості й на всю творчість. Уже

в дитинстві він відчув на собі, що таке кріпацтво, свавілля поміщиків,

знущання сильного над слабким, голод, сирітство й виснажлива праця.

 

Ще хлопчиком Тарас полюбив чарівну народну пісню, чув від кобзарів думи

та історичні пісні, які знайомили його з героїчним минулим рідного краю.

 

Усе, що ми знаємо про дитину й підлітка Шевченка зі спогадів і його

творів, засвідчує характер незвичайний, натуру чутливу і вразливу на все

добре й зле, мрійливу, самозаглиблену й водночас непокірливу, вольову й

цілеспрямовану, яка не задовольняється тяжко здобутим шматком хліба, а

прагне чогось вищого. Це справді художня натура. Риси “незвичайності”

хлопчика помітив ще його батько. Помираючи, він казав родичам: “Синові

Тарасу із мого хазяйства нічого не треба; він не буде абияким чоловіком:

з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його моє

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ