UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВикористання агровиробничого потенціалу земель та забезпечення сталого розвитку агроекосистем (реферат)
Авторdimich
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3001
Скачало247
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Використання агровиробничого потенціалу земель та забезпечення сталого

розвитку агроекосистем

 

Україна має відносно високий аграрний ресурс. Доброякісні за своїми

властивостями материнські породи у поєднанні з помірно теплим кліматом,

спокійним рельєфом, трав’янистою рослинністю сприяли утворенню на

території нашої держави родючих чорноземних ґрунтів (понад 65%

ґрунтового покриву). Поряд із цим у північних, західних (зона Полісся)

та гірських районах, у долинах рік, приморських районах Степу утворилися

певні види і видозміни ґрунтів, які поступаються продуктивністю

чорноземам. Проте, систематичні заходи, що відтворюють їхню родючість

упродовж багатьох років забезпечували, хоча й повільне, але все ж

підвищення потенціалу цих ґрунтів. Для прикладу можна взяти Полісся.

Якщо в кінці 50?х - на початку 60?х років на бідних дерново-підзолистих

ґрунтах одержували по 10-12 ц/га зернових із дуже малою питомою вагою

пшениці, то в 1986?1990 роках ? по 27,6 ц/га, а озима пшениця становила

понад 60% урожаю. Це стало можливим завдяки систематичному внесенню

органічних і мінеральних добрив та вапнуванню. Звичайно, що така

урожайність зернових наприкінці XX ст. на будь-яких ґрунтах не є

показником високої культури землеробства, але причини цього ? за межами

сільськогосподарських наук.

 

Провідною галуззю сільського господарства України залишається

землеробство, що базується на засадах, які сприяють підвищенню родючості

ґрунтів. Сільськогосподарська освоєність земельного фонду досягла 70%,

чого не дозволяє собі жодна з розвинутих країн світу. До того ж

розораність сільськогосподарських угідь сягає 81%, що також є рекордним

показником. Для Степу він становить майже 85, Лісостепу—85,5%. Деякі

області практично не мають інших угідь, крім ріллі (табл. 1.60, 1.61).

 

1.60. Розораність сільськогосподарських угідь у Лісостепу, %

 

Сільськогосподарська освоєність земель, скажімо у Франції, сягає 41,9%,

ФРН — 32,5, США — 26,5%. А ось як розорані сільськогосподарські угіддя:

Франція — 48%, Угорщина — 37, Англія — 25, США — 20%.

 

1.61. Наявність особливо цінних продуктивних земель у Лісостепу, тис.

Га

 

Нераціональне використання земельного фонду зумовлює катастрофічність

екологічної ситуації деяких регіонів, різке зниження родючості ґрунтів,

їхнє руйнування через бурхливий розвиток ерозії та пересушення.

Найуразливішими виявилися чорноземні ґрунти.

 

1.62. Динаміка вмісту гумусу в орних ґрунтах у зоні Лісостепу

 

Розорювання схилів до самого урізу річок і ставків призвело до їх

розмивання, зносу та їх замулювання. За 30 років (1960—1991) площі

еродованих ґрунтів зросли майже на 30%, а їхня питома вага у складі

орних земель досягла 32% (табл. 1.62, 1.63, рис. 1.3). Це в свою чергу

спричинило нерентабельність землеробства з величезними перевитратами

енергоресурсів, що особливо позначилося на собівартості тваринницької

продукції. Майже цілорічне стійлове утримання худоби на привізних

недоброякісних, незбалансованих за протеїном кормах, зумовлювало

збитковість тваринництва навіть за символічних цін на пальне.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ