UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУмови перезимівлі озимих зернових культур (реферат)
Авторdimich
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1159
Скачало140
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Умови перезимівлі озимих зернових культур

 

Сніговий покрив, що обумовлює нормальну перезимівлю озимих культур та

весняні запаси вологи в ґрунті, утворюється на сході зони в ІІ–ІІІ

декадах листопада, а в західних районах – у ІІ–ІІІ декадах грудня і в

окремі зими буває дуже нестійким. Найчастіше висота снігового покриву

становить 11–20, а в окремі зими 50–60 см. Максимальної висоти сніговий

покрив досягає в лютому. Сходить сніг найчастіше в І–ІІ декадах березня

і рідше – в кінці березня і навіть на початку квітня. Середня тривалість

залягання снігового покриву коливається в межах 50–100 днів, зменшуючись

на захід і зростаючи на схід.

 

Найраніше стійке промерзання ґрунту спостерігається в перших двох

декадах листопада, найпізніше – в третій декаді грудня та в першій

декаді січня. Середня тривалість мерзлого стану ґрунту становить 101–125

днів. Глибина промерзання його в центральних та східних районах

Лісостепу дорівнює 50–75 см, найбільша – 75–125 і найменша – 15–30 см; у

західних районах – відповідно 26–50 см, 57–75 та 15 см.

 

Глибокі відлиги, коли протягом трьох днів і довше триває середньодобова

температура повітря вище 00, в Лісостепу бувають досить часто (табл.

2.3).

 

Таблиця 2.3. Імовірність відлиг та їх тривалість

 

Відлиги при температурі 5–60 обумовлюють танення снігу та утворення

льодової кірки. У більшості випадків така кірка при тривалому заляганні

та незначній товщині негативно впливає на перезимівлю озимих. Але

льодова кірка, що призводить до загибелі 30% посівів і більше,

найчастіше спостерігається в північно-східних районах Лівобережжя

(Носівка, Драбово, Миргород) та в окремих районах Правобережжя (Біла

Церква) і рідше — на заході і на півдні. Утворюється вона переважно в

лютому. Товщина кірки в 3 см вже небезпечна для озимини, а при товщині

її в 5 см гине понад 60% рослин. Тому руйнування льодової кірки є

важливим агротехнічним заходом, спрямованим на створення умов для кращої

перезимівлі озимих культур.

 

В умовах Лісостепу спостерігається загибель озимої пшениці від

вимерзання. Аналіз даних, які стосуються фактів вимерзання понад 30%

посівів сортів пшениці середньої морозостійкості (Миронівська 808,

Веселоподолянська 485 та ін.), дає підстави виділити на території зони

такі чотири екологічних райони:

 

1. Район сприятливих умов для перезимівлі озимини, де повторюваність

загибелі пшениці від вимерзання на площі більше 30% не перевищує 10%

років. До цього району входять центральні та південні частини

Львівської, Тернопільської, Хмельницької і Вінницької областей. На цій

території термічні умови, сприятливі і для перезимівлі озимого ячменю.

 

2. Район цілком задовільних умов для перезимівлі озимини, де імовірність

загибелі пшениці становить 10–20% років. Район охоплює південну частину

Житомирської, північно-східну Вінницької, південно-західну Київської та

західну Черкаської областей. Ймовірність загибелі озимого ячменю –

32–40% років.

 

3. Район задовільної перезимівлі озимини. До складу його входять

північна та східна частини Черкаської, південно-східна Київської,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ