UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВизначення рівня захисних біологічних можливостей ґрунту від забруднення (реферат)
Авторdimich
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2401
Скачало248
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Визначення рівня захисних біологічних можливостей ґрунту від забруднення

 

Нині у рослинництві доведена і актуальна роль мікроелементів. Але як

мікродобрива часто використовують не чисті солі, а різні відходи

промислових підприємств. Наприклад, піритний недогарок застосовують як

мідне добриво, хоча в ньому містяться також свинець, миш’як та інші

шкідливі речовини.

 

Миш’як потрапляє у ґрунт і з мінеральними добривами. Так, у подвійному

суперфосфаті його міститься 300 мг/кг, в аміачній селітрі — близько 60

мг/кг. Сполуки миш’яку мігрують не тільки з ґрунтовими водами, але й у

вигляді газів (від 2 до 11% загального вмісту миш'яку в ґрунті). У ґрунт

із добривами надходить також багато баласту (хлор, натрій тощо), що

негативно впливає на властивості останнього, викликає зміни

фізіологічних і біохімічних процесів у рослинах, погіршує якість

сільськогосподарської продукції. Потрапляючи у ґрунтові води, баластні

речовини забруднюють водойми.

 

Підвищена кількість фтору пригнічує ферменти у рослині, гальмує

фотосинтез і порушує білковий обмін. Негативно діє фтор і на активність

ґрунтової мікрофлори. Забруднення ними кормових рослин може негативно

позначатися на продуктивності сільськогосподарських тварин. При вмісті

його в питній воді понад 2 мг/л у людини руйнується емаль зубів та

виникають інші захворювання. Кукурудза, удобрена підвищеними дозами

суперфосфату, містить в 1,5 раза більше фтору порівняно з контрольними

рослинами (без добрив). Так, якщо за нормальних умов рівень його у зерні

не перевищує 7 мг/кг, то за наведених обставин він навіть перевищує 10

мг/кг.

 

При внесенні фосфоритного борошна у ґрунт хоч і в незначних кількостях,

але потрапляють уран, радій та інші радіоактивні елементи. У фосфоритах

і апатитах містяться рідкісноземельні елементи та стронцій. У руді на 1

т Р2O5 припадає до 100 кг фтору, 40 — стронцію і 25 кг рідкісноземельних

елементів.

 

Нині світове виробництво фосфорних добрив досягло 20 млн. т за рік (у

перерахунку на P2O5). Із ними в ґрунт вноситься 2—3 млн. т фтору. При

систематичному застосуванні підвищених доз суперфосфату, що містить

близько 1,5 % водорозчинного фтору, останній нагромаджується у великих

кількостях і забруднює не тільки ґрунт, але й рослини.

 

Ґрунт є важливою ланкою біосфери. Внесені добрива зазнають перетворень

самі й впливають на властивості ґрунту: змінюють його реакцію середовища

і вбирну здатність, ступінь мінералізації, життєдіяльність ґрунтової

мікрофлори тощо. Надмірне застосування будь-яких добрив порушує баланс

поживних речовин у ґрунті, що зумовлює зміни умов живлення рослин і

зниження їхньої продуктивності. Підкислення або підлуження ґрунту

добривами змінює рухливість мікроелементів. Наприклад, вапнякові добрива

переводять молібден у рухомі форми. Різке підвищення вмісту його рухомих

форм може негативно позначатися на рості рослин і завдавати шкоди

тваринам.

 

Рослини здатні дещо гальмувати поглинання токсичних речовин. Можна

виділити три захисних механізми (перешкоди): на межі ґрунт — корінь,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ