UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальна характеристика мохоподібних. Характеристика зелених мохів. Зозулин льон. Його морфологія та цикл розвитку. Торфяний мох, його будова та значе
Авторdimich
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12402
Скачало577
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

БОТАНІКА

 

Загальна характеристика мохоподібних.

 

Характеристика зелених мохів. Зозулин льон. Його морфологія та цикл

розвитку. Торфяний мох, його будова та значення в народному господарстві

 

 

Загальна характеристика. В життєвому циклі мохів, як і інших рослин, є

чергування двох фаз — спорофіта й гаметофіта. Проте домінує гаметофіт,

тоді як у всіх

 

інших вищих рослин домінує спорофіт. Саме тому мохи розглядають як

самостійну бічну гілку в еволюції рослин.

 

Гаметофіт являє собою листкоподібний талом або рослину у вигляді пагона,

що розчленований на стебло й листки. Коренів немає, їх функцію виконують

ризоїди — вирости поверхневих клітин тіла. Статеві органи (антеридії і

архегонії) багатоклітинні. Спорофіт (спорогон) відіграє підпорядковану

роль. Морфологічно він складається із стопи, циліндричної ніжки, на

верхівці якої розміщується куляста, еліптична або циліндрична коробочка.

В ній утворюється спорангій зі спорами. Спорогон тісно пов'язаний з

гаметофітом, оскільки отримує від нього воду і поживні речовини, тобто

паразитує на гаметофіті. Мохоподібні не бувають великих розмірів, їхня

величина коливається від 5 до 15 см. Максимальний розмір тіла

(гаметофіта і спорофіта) — 60 см.

 

Мохоподібні за своєю організацією і екологією ще близькі до водоростей.

Як і водорості, вони не мають судин і коренів. Деякі примітивні

представники мають вегетативне тіло у вигляді дихотомічне розгалуженого

талому, подібного до талому водоростей. Запліднення пов'язане з водою.

Серед мохоподібних немає здерев'янілих форм.

 

Мохоподібні поширені на всіх континентах світу, але нерівномірно. У

тропічних країнах — переважно в горах. Незначна кількість видів росте в

посушливих місцях, наприклад у степах. Деякі види ведуть епіфітний

спосіб життя на корі дерев або у воді. Основна ж маса видів зосереджена

у вологих місцях північної півкулі, в районах з помірним і холодним

кліматом. У складі рослинного покриву, особливо тундр, боліт, лісів, їм

належить помітна роль. До мохоподібних належить близько 25 тис. видів.

 

Зелені мохи. Це мешканці переважно сирих територій; особливо багато їх у

тінистих хвойних лісах, лісотундрі й тундрі. Вони не лише утворюють

суцільні килими на грунті, а й вкривають каміння, стовбури дерев.

Трапляються також у степах на сухих місцях, багато з них здатні

витримувати тривале висихання.

 

Мал. 1. Розвиток мохів:

 

1 — рослина із спорами; 2 — спора; 3—6 — розвиток спори; 7, 8 —

утворення жіночого І чоловічого гаметофітів; 9 — чоловічий І жіночий

гаметофіти; 10 — антеридій; 11 — сперматозоїд; 12 — архегоній з

яйцеклітиною; 13, 14 — розвиток спорофіта із загостреною верхівкою. На

верхній поверхні листка є фотосинтезуючі пластинчасті вирости, між якими

затримується вода.

 

Будова і розмноження зозулиного льону (мал. 1). Зозулин льон — один із

найпоширеніших представників зелених мохів, у лісах утворює густі

зарості. Стебло гаметофіта заввишки від 15—20 до 40 см, пряме,

нерозгалужене, густо вкрите сидячими, лінійноланцетними листками.

 

Зозулин льон — багаторічна дводомна рослина. Антеридії і архегонії

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ