UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАнглія і Франція в ХХІІ ст (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1685
Скачало452
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Англія і Франція в ХХІІ ст. ”

 

1. Феодальна Франція в Х-ХІІ ст.

 

Після розпаду імперії Карла Великого до складу Західнофранкської держави

увійшли Аквітанія, Нейстрія, Бретань, Гасконь, Септиманія, Іспанська

марка. Династичні суперечки відбувались з приводу Лотарингії. У країні

проживали франки, кельти, фламандці, нормани, баски, каталонці. З часом

склались дві основні народності: північнофранцузька та

південнофранцузька (у Провансі). Усе це створювало труднощі для

становлення централізованої держави, єдиної правової системи.

 

Наприкінці ІX – на початку X століття феодальна знать консолідується і

проявляє себе як стан, інтереси якого для короля є визначальними. Карл

Лисий приписував кожній людині королівства визнавати над собою сеньйора,

якого захоче, в особі короля чи його васалів. Під тиском знаті у 877 р.

він видав К’єрсейський капітулярій, яким узаконив перетворення

бенефіція на феод, визнав право графів передавати свої посади у

спадщину. Відтоді король уже не міг забрати надані бенефіції, навіть

якщо його безпосередній васал відмовлявся перебувати у нього на службі.

Земельні магнати мали свою адміністрацію, суд, могли карбувати монету,

вести війни без відома короля. Вони стали суверенами у своїх

володіннях. Герцоги, графи часто ухилялись від виконання своїх

васальних обов’язків відносно короля, якого вважали “першим серед

рівних”.

 

Адміністративна, податна й судова самостійність знаті, її незалежність

від королівських агентів юридично закріплювалась в імунітетних грамотах.

Спроби королівської влади подолати сепаратизм, місництво, безладдя в

управлінні наштовхнулись на колективний опір знаті. Общинна земля

перейшла у власність феодалів. Новий порядок закріплювався формулою:

“Немає землі без сеньйора”. Він остаточно зруйнував попередню общину

франків. Духовні феодали–єпископи та абати – отримували владу від папи

римського. Вступ їх на посаду називався інвеститурою. За прикладом

короля феодальна знать каролінгської епохи роздаванням бенефіцій

примножила кількість своїх прямих васалів. Роздавання бенефіцій та

імунітетних грамот прискорило оформлення феодалізму. Церкви зміцнювали

монастирі, феодали будували замки, які захищали їх від нападів повсталих

селян. Васал був зобов’язаний вірно служити своєму сюзерену. При цьому

васал міг розраховувати на заступництво з боку свого сеньйора. У Франції

діяло правило: “Васал мого васала – не мій васал”. Це охороняло права

магнатів від посягань королівської влади. Для того, щоб примусити

непокірного васала виконувати свої обов’язки, сеньйор нерідко йшов на

нього війною. Селяни займали нижчий щабель у суспільній піраміді

феодального суспільства. Формально община ще зберігалась, проте була

залежна від феодалів.

 

Тривалий час основною формою експлуатації особисто залежних селян

(сервів) була барщина, тривалість якої дедалі збільшувалась. Крім того,

селяни обкладались грошовим податком (талією) на користь поміщика.

Особисто вільні селяни (вілани) за користування землею платили

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ