UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагострення російсько-німецьких відносин після Берлінського конгресу 1878 р. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1581
Скачало174
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Загострення російсько-німецьких відносин

 

після Берлінського конгресу 1878 р.”

 

6 березня була висунута пропозиція скликати конгрес для обговорення

всіх умов миру між Росією і Туреччиною. Війна з Туреччиною створювала

для Росії ризик зіткнення з Англією й Австрією. Російський уряд не

бажало йти на такий конфлікт, особливо через позицію, зайняту

Німеччиною. Ще 19 лютого 1878 р. Бісмарк виголосив знамениту промову, у

якій заявив, що в східному питанні він не більше ніж «чесний маклер»:

його завдання — скоріше привести справу до кінця. Таким чином, Бісмарк

привселюдно усунувся від активної підтримки російського уряду.

 

Конгрес відкрився 13 червня 1878 р. у Берліні. Представники балканських

держав були на нього допущені, але не як повноправні члени конгресу.

Головував Бісмарк, як хазяїн. До представників балканських держав і

Туреччини Бісмарк відносився з неприхованим презирством.

 

13 липня конгрес закінчив свою роботу підписанням Берлінського трактату,

який замінив собою Сан-Стефанський договір. Росія була позбавлена

значної частини досягнень своєї перемоги. «Захисники» Туреччини, Англія

й Австрія, без пострілу захопили: перша — Кіпр, друга — Боснію і

Герцеговину. Таким чином, суть Берлінського трактату зводилося до

часткового розподілу Туреччини.

 

Поводження німецького канцлера в дні східної кризи ясно показало, що у

випадку австро-російської війни Німеччина підтримає Австро-Угорщину.

Наслідком позиції, зайнятої Бісмарком у дні східної кризи, з'явилося

погіршення російсько-німецьких відносин. Після Берлінського конгресу

слов'янофільська преса підняла гучну кампанію. Слов'янофільські

публіцисти на чолі з І.Аксаковим звинувачували російську дипломатію в

тому, що вона, нібито по малодушності, розгубила все, що було здобутою

російською кров'ю. Ще більш жагуче виступала слов'янофільська преса

проти Бісмарка. Вона обурювалася, що він зрадив Росію, забувши про те,

яку позицію вона займала під час франко-пруської війни 1870 — 1871 р.

 

Цей мотив був підхоплений і урядовими колами. Намагаючись виправдатися

перед дворянсько-буржуазною суспільною думкою, царський уряд не

перешкоджав викриттю двозначної політики німецького канцлера.

 

Бісмарк не залишився в боргу. Зі своєї сторони, через рептильну пресу

він пустив у широке звертання версію про «невдячність» Росії. Цей мотив

наполегливо розвивався й у дипломатичній кореспонденції німецького

канцлера.

 

Бісмарк стверджував, начебто на Берлінському конгресі він зробив для

Росії більше, ніж усі власні її дипломати, разом узяті.

 

Слід зазначити, що ні Горчаков, ні Олександр II, незважаючи на наявність

деякої образи, після конгресу спочатку не займали ворожої Бісмарку

позиції. Навпроти, російські дипломати шукали підтримки з боку німецьких

делегатів у створених конгресом комісіях, зайнятих уточненням нових

границь на Балканах.

 

Перший ворожий крок був зроблений самим Бісмарком. У жовтні 1878 р.

канцлер дав німецьким делегатам у цих комісіях інструкцію зайняти

антиросійську позицію. Після всіх дипломатичних невдач і в обстановці

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ