UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНародорозмовна і писемна мови Київської Русі (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5356
Скачало374
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

“Народорозмовна і писемна мови

 

Київської Русі”

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Писемна мова Київської Русі

 

2. Розмовна народна мова часів Київської Русі

 

Висновки

 

Використана література

 

Вступ

 

Культура Київської Русі – яскраве явище європейської середньовічної

культури. Київська Русь залишила помітний слід у світовій історії. Вона

проіснувала з IX до середини XIIІ ст. То була одна з найбільших монархій

раннього Середньовіччя, яку можна порівняти хіба що з імперією Карла

Великого. В часи свого найвищого розквіту вона простягалася від Чорного

до Балтійського моря і Льодовитого океану, від Закарпаття до Північного

Передуралля та Волго-Окського межиріччя.

 

Київська Русь підтримувала політичні, економічні й культурні відносини з

ближніми і далекими сусідами - з Великим Степом і Візантійською

імперією, з Болгарським царством, Польським, Чеським і Угорським

королівствами, з італійськими і німецькими містами, з Данією, Швецією і

Норвегією, з Францією та Англією. Династичні зв'язки київських монархів,

особливо Ярослава Мудрого і Володимира Мономаха, стали хрестоматійними.

Давньоруські купецькі човни і каравани проклали шлях “з варяг у греки”,

чималою мірою вплинула на культуру і мистецтво сусідів.

 

Складність вивчення культури Київської Русі, особливо її ранніх етапів,

пояснюється браком писемних джерел. Цінні відомості дають нам

археологія, лінгвістика, фольклористика, етнографія. Лінгвістика дає

нам можливість опосередковано датувати час виділення праслов'ян з

індоєвропейської спільності, відособлення східних слов'ян від західних і

південних, доводить, що вже у другому тисячолітті до нашої ери

словниковий запас наших пращурів складав не менше двадцяти тисяч слів.

Вони відображали всі сторони життя, матеріального побуту і духовної

культури. Слова “будинок", “рілля", “худоба", “страва”, назви знарядь і

військового обладунку, прикрас з міді і бронзи, золота і срібла свідчили

про рівень розвитку господарства, а слова "бог", “світобудова", “світ"

та інші релігійні поняття - про рівень духовної культури. Близька до

лінгвістики фольклористика, в свою чергу, простежує джерела усних

історичних оповідей. Їх відгомони збереглися в казках, сюжетами яких

були розповіді про золоте, срібне і залізне царства, про царя золотого

царства героя Світозара, який переміг у поєдинку страшного Змія, та

інші.

 

Як мова, так і письмо Київської Русі ще досі приховують від дослідників

багато загадок.

 

1. Писемна мова Київської Русі

 

У часи після прийняття християнства (988 рік) були відомі два типи

письма – кирилиця (від імені одного з перших слов’янських культурних

діячів – Костянтина Філософа, в чернецтві Кирила) і глаголиця (від

давньослов’янського “глагол”, що означає “слово”).

 

Кирилиця запозичена з Візантії, глаголиця – давніше письмо, походження

якого остаточно не з’ясоване (можливий зв’язок, зокрема, з грузинським

письмом). Особливо дискусійним є питання про дохристиянські писемності

Київської Русі, про які маємо декілька свідчень у літописах. Однак ті

написи, які вважаються язичницькими, ще не розшифровані. А християнських

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ