UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМоральні цінності – сім’я та шлюб (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6512
Скачало436
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ –

 

СІМЯ ТА ШЛЮБ.

 

Система моральних цінностей людини, будучи орієнтиром у моральному

розвитку особистості та суспільства, багато в чому визначає й рівень

усталеної моральної культури. Остання ж проявляється в спілкуванні, яке

може бути розглянуте як діяльність людей, що задовольняє потребу

суспільних істот однієї в одній при вирішенні тих чи інших життєвих

проблем. У концентрованому вигляді моральна культура виявляє потребу

людини в доброзичливості, взаємоповазі, приязні як важливих сторонах

вирішення матеріальних, побутових, сімейних та інших проблем.

Спілкуванню властиві дві форми прояву, що не виключає, однак, їх

переплетення на практиці. Йдеться про «особову» й «безособову» (або

функціональну) форми. Безособова характерна для типових ситуацій, що

виникають при вирішенні життєвих проблем, і тому більш пов'язана зі

стереотипами поведінки. Моральний досвід спілкування виробив для

безособової форми й особливий регулятор — етикет, котрий, виступаючи як

сукупність загальноприйнятих у суспільстві, впорядкованих норм

поведінки, регулює безособові відносини між людьми й відображає немовби

зовнішню культуру спілкування.

 

Етикет, особливо демократичний, в основі своїй має спільні принципи

взаємин людей — гуманізм і творчість. Етикетні приписи сприяють

культивуванню позитивних моральних якостей особистості, подоланню

недоліків, стимулюють моральне самовдосконалення індивіда. Повноцінним

спілкування стає, набуваючи форми міжособистісного, або «особового»

спілкування, яке, по суті, є практичною формою існування самої

моральності. При цьому форма етикетної регуляції вже неспроможна

виразити всю гаму моральних спонук: від альтруїстичних, що мають за мету

творити добро, зробити щасливим іншого, до споживацьких, вузько

прагматичних, що зводять відносини між людьми до відношення речей.

 

Так само як і етикет, міжособистісне спілкування в своїх найвищих

проявах ґрунтується на принципах гуманізму й творчості. В кінцевому

підсумку таке спілкування має за мету утвердження людського в людині.

Динаміка міжособистісного спілкування вимагає творчого осмислення

відносин, у які вступає особистість, сприяє виробленню взаємної довіри,

поваги. В найрозвиненіших своїх формах (товариськість, дружба, любов)

спілкування формує у людини почуття любові, благородства, розкриває в

ній здатність до самопожертви.

 

ТОВАРИСЬКІСТЬ

 

Товариськість як форма моральної культури відображає потребу людини у

спілкуванні, спільній діяльності. Вона передбачає спільність цілей,

схожість життєвих поглядів, що викликає відповідну емоційну

забарвленість відносин — вибірковість, симпатію, прагнення до

взаємодопомоги, взаєморозуміння. Для товариських стосунків характерний

інтерес до спільної діяльності. Слово «товариш» і етимологічне, й

історично походить від слова «майно», «товар» і означає «рівня в усьому;

односум; помічник; співробітник; співучасник». Напевно, це слово виникло

в купецькому середовищі й означало власників спільного майна. З плином

часу слово сповнилося новим, глибшим

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ