UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми морального вихований і самовдосконалення особистості в історії філософської думки (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2798
Скачало211
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАНИЙ І САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ В ІСТОРІЇ

ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ.

 

У словнику з етики моральне виховання розглядається як «одна з важливих

сторін багатогранного процесу становлення особистості, засвоєння

індивідом моральних цінностей; вироблення ним моральних якостей,

здатності орієнтуватися на ідеал, жити згідно з принципами, нормами і

правилами моралі, коли переконання і уявлення про належне втілюються, в

реальних вчинках і поведінці» Ч Перші кроки людства в організації

суспільного життя були невіддільні від усвідомлення необхідності

морального виховання, що зумовлювалося перш за все потребою передати

моральний досвід старших поколінь молоді. Разом з тим кожне суспільство

через системи виховання, які включають формування у особистості певних

моральних якостей, стимулювало спосіб життя своїх членів, котрий

відповідає ідеалам цього суспільства, його моральним принципам, нормам і

правилам. Зрештою, значною мірою моральне виховання сприяло створенню та

постійному підтриманню морально-психологічної атмосфери, яка сприятливо

впливає на життєдіяльність людей. Не слід залишати поза увагою й

ідеологічну функцію морального виховання. Мова йде про те, що в

антагоністичних суспільствах моральне виховання мало на меті також

згладжування, затушовування класових суперечностей.

 

У філософських системах Давньої Греції зустрічаються перші спроби

наукового обґрунтування специфіки морального виховання, його завдань і

цілей. Тут же досить чітко визначився й зв'язок морального виховання з

процесом самовдосконалення особистості. Мистецтво періоду розквіту

афінської демократії (середина V ст. до н. е.) нерідко давало яскраві

зразки, що підтверджували тезу про необхідність морального виховання,

одним із результатів якого було вміння розрізняти добро і зло. Так,

Софокл у своїй трагедії «Антігона» стверджував:

 

Недаремно славне Мовить прислів'я мудре: Хто лихе вважає добрим, Того

вже ведуть боги На манівці безтямні,— Недовго йому ждать тягарів недолі.

 

Першим в античній філософії, хто звернувся до внутрішнього світу людини,

був Демокріт (бл. 460 до н. е.— рік смерті невідомий). Саме він заклав

основи традиції в етичній думці. Ця традиція полягала в розрізненні

мотиву і дії (вчинку): «Бути доброю людиною значить не тільки не чинити

несправедливості, а й не бажати цього... Чесна й нечесна людина

пізнається не лише з того, що вона робить, а й із того, чого вона

бажає». Істинно доброчесний спосіб життя пов'язаний з високим рівнем

самосвідомості людини: «Учись значно більше соромитися самого себе, ніж

інших...». Звідси й особлива роль, яка відводиться переконанням, коли

дається оцінка моральної значущості особистості, бо: «Кращим з точки

зору доброчесності буде той, хто спонукається до неї внутрішнім потягом

і словесним переконанням, ніж той, хто спонукається до неї законом і

силою».

 

Оскільки формування переконань передбачає довгочасну працю над собою,

моральне виховання у Сократа (бл. 470—399 до н. е.) невіддільно

пов'язане з самовихованням. Самовдосконалення особистості філософ

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ