.

Основні підходи до практичного моделювання зачісок за призначенням (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
555 20825
Скачать документ

РЕФЕРАТ:

Основні підходи до практичного моделювання зачісок за призначенням.

Повсякденні ділові зачіски. Ділові зачіски орієнтовані на нові модні
рішення, але залишаються стриманими, помірними, звичними за сприйняттям
і способом подачі. Нескладні у виконанні, з обмеженою кількістю деталей,
стриманим декором, вони мають бути зручними, елегантними, створювати
враження зібраності, цілеспрямованості, ділового настрою.

Перспективні тенденції виявляються в силуетних формах стрижок, у
характері окремих є темені. На основі однієї стрижки можна виконати
декілька різних зачісок, варіюючи залежно від стилю одягу та обставин.

Модними деталями жіночих коротких стрижок можуть стати філіровані чілки,
різні форми окантування скронь, окремі подовжені пасма в контрасті з
загальною короткою довжиною волосся (рис 10.63)

Рис 10.63 Повсякденні зачіски з короткого волосся

Довге волосся можна зачісувати симетрично й асиметрично, зберігаючи
загальну збалансованість зачіски (рис. 10.64). Простий і красивий вигляд
має волосся, зібране вгору або зачесане назад. Завжди актуальні валики,
коси, пучки, «хвости».

Рис. 10.64. Повсякденні зачіски з довгого волосся

Моделювання чоловічих ділових зачісок принципово не відрізняється від
створення жіночих. У виборі зачісок чоловіки більш консервативні,
зачіски лаконічні, чіткі, стримані, базуються на моделях класичного або
спортивного стилю.

Рис 10.65 Повсякденні чоловічі зачіски

Рис 10.66 Баки у класичній чоловічій зачісці

Форми класичного стилю зачісок відходять від установлених канонів. На
зміну тенденції подовження волосся нижньопотиличної зони приходить інша
— його сильного вкорочення. Подовження волосся лобно-тім’яної та
верхньопотиличної зон створюють нетрадиційний ритм прямого волосся, нове
вирішення об’ємної форми зачіски (рис. 10.65).

Елементом, що визначає модний стиль класичних чоловічих зачісок,
залишаються баки, довжина, форма та виконання яких визначаються
індивідуально (рис. 10.66).

Зачіски для занять спортом і відпочинку мають забезпечувати збереження
форми в активному русі. Спрямування волосся у більшості зачісок
відповідає природному напрямку росту (рис. 10.67). Зачіски доповнюються
простими аксесуарами: прогумованою тасьмою, еластичними пов’язками,
затискачами.

Рис. 10.67. Спортивні зачіски

Зачіски для танцювальних вечорів, дискотек можуть бути яскравими,
оригінальними (рис. 10.68). Бажаний ефект стильності, піднесення та
енергійності досягають або монолітністю зачісок з пучками, залакованим
начосом, або динамічністю з контрастними об’ємами і довжиною, з
філірованими та завитими чілками і тім’яною зоною. В обох випадках
результат укладання посилюють застосуванням кольорових лаків, туші,
яскравих аксесуарів, підставних постижерних деталей — чілок, кіс,
локонів, окремих пасом.

Рис 10.68 Зачіски для танцювальних вечорів

Рис 10.69 Вечірні святкові зачіски

Святкові зачіски відрізняються ошатністю, вони прикрашають людину,
підкреслюють її неповторність, мають ознаки піднесення, урочистості,
святковості

Діапазон призначення святкових зачісок досить широкий для домашнього
свята, відвідування театрів, концертів, офіційних урочистостей,
знаменних подій у житті людини — закінчення навчального закладу,
весілля, ювілей (рис 10.69)

Для святкових зачісок характерні:

— нейтральні форми — невимушені, компактні, прості, лаконічні, стримані
за стильовим рішенням, які відображають класичне трактування можливостей
сучасних технологій та вимог моди;

— активні форми — складні, декоративні, динамічні й рухомі, в яких
застосовуються високохудожні, багатоелементні, в тому числі фантазійні
рішення.

Створюючи зачіску, враховують стиль поведінки та індивідуальні риси
людини, її зовнішність, художнє рішення святкового костюма.

До моделювання зачісок застосовують два основних підходи:

— виконання кардинально нової зачіски, нетрадиційної для конкретної
людини форми й оздоблення;

— видозміна звичайної, традиційної форми зачіски, надання їй
декоративності, художньої насиченості.

Вечірній стиль у зачісках створюють як сукупність декількох стилів.
Зачіска може бути класичною і сучасною, волосся підібраним або таким, що
вільно спадає, гладенько розчесаним або накрученим. Ознаками сучасної
вечірньої зачіски стали легкість і швидкість виконання.

Сьогодні клієнти відмовляються від складних зачісок, а перукарі не
пропонують складні нагромадження, вигадливе начісування, занадто сильне
лакування волосся.

Перевагу надають комбінованому укладанню зі сполученням пасом прямого і
накрученого волосся, комбінаціям волосся, зібраного у «хвости»,
різноманітним завиткам, плетінню.

Актуальним залишається стиль 40-х років минулого сторіччя з гофрованими
пасмами, завитками та шиньйонами, народні мотиви. Домінують об’ємність,
кучеряве, завите волосся, легкі, вільні, наближені до натуральних форми
зачісок.

Вечірню зачіску можна створити мінімальним набором засобів і прийомів —
підготувати волосся миттям шампунем для збільшення об’єму, спреєм для
об’єму, завершити укладання лаком сильної фіксації. Помада для волосся
та блиск дозволяють посилити ефект зачіски.

Виконуючи зачіски з довгого волосся, застосовують нестандартні форми,
комбінації з буклів, валиків, пучків, плетення сіткою, джгутами,
косичками. Створити враження власного довгого волосся, уможливити
оригінальні зачіски для урочистостей дозволяють постижерні вироби —
шиньйони, «хвости», пасма, клеєні прикраси.

Для волосся середньої довжини рекомендуються моделі силуету «колокол»,
для яких характерний невеликий прилеглий об’єм, рівномірний ритм прямого
волосся, розширеність донизу (рис. 10.70).

Найпростіший варіант створення нарядної зачіски з короткого волосся —
ефект «мокрого волосся» з використанням гелю та воску, які дозволять
укладання в будь-якому напрямку (рис. 10.71).

Рис 10.70. Модель силуету Рис 10.71. Зачіска з
ефектом

«колокол» «мокрого волосся»

Зачіску прикрашають декоративні проділи — косі, зигзагоподібні, заколки,
інша біжутерія.

Зачіски для домашніх урочистостей можуть бути менш складними, з
недорогими прикрасами, наприклад, укладки з виділеною начосом потиличною
зоною, плавною завивкою окремих пасом або повна завивка всього волосся
(рис. 10.72).

Рис. 10.72 Зачіски для домашніх урочистостей.

У нарядних зачісках для чоловіків теж застосовують укладання з гелем або
воском. Увагу акцентують на чілку, надаючи їй різної форми, розміру,
напрямку (рис 10.73)

Компактності й аскетичності чоловічим зачіскам надають широкі або вузькі
борозни, розміщені за визначеним малюнком

Рис 10.73 Нарядні зачіски для чоловіків

Весілля — особлива подія в житті людини. У цей день кожна наречена мріє
мати казкове вбрання і не менш казкову зачіску. Весільна зачіска має
бути ніжною, романтичною, виразною. Вона виконується з урахуванням
весільного ансамблю — сукні, головного убору, прикрас. На форму зачіски
впливає вибір нареченої щодо фати, діадеми, білосніжного боа чи
капелюшка.

Для довгого волосся характерні зачіски з локонами, завитками, плетінням,
косами (рис 10.74) Волосся гладко зачісують догори або симетрично
зашпилюють на потилиці.

Коротке волосся вкладають борознами, гребенями, хвилями, залишають
рівним або завивають окремі пасма.

Урочистості зачіскам для наречених надають прикраси — атласні банти,
стрічки, мереживо, штучні квіти, заколки з намистинами, перлинами,
кількість та місце фіксації яких повинно гармонійно доповнювати художній
задум.

Зачіски для нареченого більш стримані, класичні, вони створюються з
урахуванням модних тенденцій нарядних зачісок.

Рис 10.74 Весільні зачіски.

Видовищні зачіски, як жодні інші, призначені для демонстрації, істотно
відрізняються від звичних, буденних моделей.

Сучасні зачіски для театру або циркових вистав пов’язані з ролями, які
виконують актори, образами, в які вони перевтілюються Такі зачіски
доповнюють відповідні костюми та грим Вони відображають певну історичну
епоху, підкреслюють амплуа, особливості іміджу артиста або створюються у
фантазійному ключі.

Зачіски зірок естради (як і їх костюми) часто відрізняються підкресленою
характерністю, екстравагантністю — це робиться для миттєвого впізнавання
зірки, вирізнення її серед інших. Деякі риси художнього образу навіть
перебільшуються. Однак усе це доречно саме на сцені, у поєднанні з
надпотужним звучанням сучасної музики, особливостями сучасного
сценічного освітлення, в умовах феєричного естрадного дійства у
концертній залі чи на екрані телевізора.

Зачіски високої моди, подіумні зачіски відрізняються авангардністю,
нетрадиційністю, мають елементи перспективної моди, відображають
тенденції розвитку перукарського мистецтва. Вони призначені для
демонстраторів, вузького кола людей і можуть залишитись неадаптованими
для широкого загалу.

Під час презентацій колекцій одягу зачіска демонстраторів відступає на
задній план, хоча законом композиції та задумом пов’язана з костюмом,
образом, який створюється на подіумі. Зберігаючи модний характер,
зачіска може бути нейтральною. Учасникам демонстрації одягу доводиться
неодноразово переодягатися в різні костюми, тому необхідно, щоб зачіска
пасувала до одягу всіх видів і не дуже порушувалась під час перевдягань.

Експериментальні, фантазійні зачіски можуть мати екстремальну форму та
вигляд, несподівані лінії, сполучення кольорів, технік і деталей. Для
них характерне найширше, порівняно з іншими зачісками, застосування
каркасів, постижерних виробів, доповнень.

Перспективні зачіски в буденному житті починають сприймати і втілювати
спочатку авангардисти, а вже згодом — широкий загал. Щоб запропонувати
клієнтам відтворення подіумних зачісок, перукар має мислити оригінальне,
сміливо, добре володіти технікою стрижки, мати достатній досвід роботи.

У практичній роботі перукарі часом отримують замовлення на виготовлення
зачісок, запозичених із журналів, фотографій зірок естради та кіно. У
таких випадках перукар повинен залишатися послідовним провідником
гарного смаку. Слід пояснити клієнтам, чим керуються модельєри при
створенні видовищних зачісок і чому не можна механічно переносити їх у
побут, а бажано вносити деякі корективи.

Характерні особливості має і моделювання зачісок для конкурсів (рис.
10.75). Конкурси різних рівнів передбачають участь у них
перукарів-початківців, учнів навчальних закладів, досвідчених майстрів і
професіоналів міжнародного рівня.

Положення про умови проведення конкурсів визначають вимоги до учасників,
склад журі, показники оцінювання конкурсних робіт.

Встановлюються девізи зачісок або номінації, в яких змагаються
конкурсанти: повсякденна, ділова, вечірня, фантазійна та ін. Можуть
обумовлюватись довжина волосся, відсоток застосування постижерних
елементів, кольорова гама тощо.

Зачіска, представлена на конкурсі, має бути не тільки неординарною,
відрізнятися від усіх інших і тих, які колись створювались, а й має
відображати авторський стиль перукаря, його бачення розвитку моди.

Готуючись до конкурсу, потрібно відпрацювати задум, продумати
композиційне поєднання зачіски з одягом, аксесуарами. Дуже важливо
дібрати демонстратора зачіски, від зовнішніх даних якого, кольору, типу
та стану волосся, макіяжу, костюма, уміння представити модель зачіски
залежить успіх

Оскільки конкурс — це змагання, а робота майстра оцінюється
високопрофесійним журі, необхідно продемонструвати майстерне виконання
технологічних прийомів І володіння Інструментом, чітку організацію
робочого місця, акуратність, етичну поведінку

Конкурсні моделі або їх характерні риси, деталі, колористичні рішення
втілюються в побутових моделях, можуть пройти через значні видозміни або
дати початок створенню нових розробок, аналогів

Рис 10.75 Конкурсні зачіски

Сьогодні конкурсний рух в Україні став рушійною силою розвитку
перукарського мистецтва. Його вдосконалення, пошук нових форм для
професійного зростання і самовираження стимулює молодих майстрів і
метрів перукарської моди. За останні роки традиційним і престижним став
національний конкурс «Світ краси», який є підсумком змагань з
перукарського мистецтва в Україні.

Підготовка до нього починається задовго до офіційного старту — з
районних, міських і регіональних конкурсів. Конкурси на всіх рівнях
проводяться за єдиними правилами. Під час конкурсу «Світ краси» триває
значна робота з добору учасників; підсумки змагань аналізуються, їх
результати враховуються під час формування національної збірної з
перукарського мистецтва. Право участі у міжнародних конкурсах отримують
лише призери і переможці.

Українські майстри неодноразово брали участь і ставали призерами
міжнародних конкурсів у Франції, Голландії, Німеччині, Австрії, Латвії .

Співробітництво з російськими, латвійськими, литовськими, білоруськими,
молдавськими, грузинськими, вірменськими колегами — учасниками та
почесними гостями національних конкурсів сприяє розширенню міжнародних
зв’язків і підвищенню професійного статусу українських майстрів.

Для об’єктивної оцінки конкурсних робіт при Спілці перукарів України
створено суддівську групу. В її складі — титуловані конкурсні майстри,
визнані на національному та міжнародному рівні.

Спілка перукарів України ініціює нові програми, які пропагують
національний стиль у перукарській моді.

В Україні створено Асоціацію навчальних закладів перукарської галузі. До
неї увійшли авторські школи, коледжі, професійні училища. Цікавим щодо
цього є національний конкурс серед учнівської молоді. Для молодих це
чудовий шанс випробувати себе, змагаючись у своїй віковій категорії, а
також підготовка до майбутніх серйозних стартів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ветров А. Парикмахер – стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.

2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. –
2003. – №4. – С. 32-33.

3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997.

4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер.
«cosmetical&professional»). — СПб.: Весь, 2002. — 256 с.

5. Константинов А. В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 1987.

6. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. — М.: Стройиздат, 1991.

7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.:
Академия, 2002.

8. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, детские. —
М.: Эксмапресс, 2002.

9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. —
Ростов-на-Дону: Март, 2002.

10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 1982.

11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. — 256 с.

12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996.

13. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое пособие. –
К.: 1990.

14. Панченко О. А. Прическа. Укладка. Завивка. — СПб.: Папирус, 1999.

15. Панченко О. А. Мелирование и прическа. — СПб.: Корона-принт, 2000.

16. Пономарчук А. Ростковые зоны и рост ногтя // Ногтевая эстетика. —
2004. – №5.- С. 38-39.

17. Смирнова Л. В. Уроки парикмахерского искусства. — СПб.: Парителы,
2002.

18. Сокол Е. Дезинфекция как наука // Ногтевая эстетика. — 2004. — №1.-
С. 48-50.

19. Энциклопедия парикмахерского искусства. — М.: Веге, 1999.

20. «Зеркало моды». – К.: – 1999-2004.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020