Контрольна робота
ПЛАН
1. Черепно-мозкова травма.
2. Ушкодження плечового пояса, хребта, грудей, живота.
3. Харчові отруєння.
1. Черепно-мозкова травма супроводжується головним болем, втратою
свідомості, пам’яті, чутливості, порушеннями мовного апарату, рухів
кінцівок та міміки.
При пораненнях у голову насамперед повинна бути зупинена кровотеча.
Кращим способом є накладення пов’язки, що притискає. Іноді кровотечу
зупиняють пальцевим натисканням артерії. Часто травми голови
супроводжуються ушкодженнями головного мозку, тому потерпілого не можна
турбувати. Найкраще вкласти його, прикласти холодний компрес до голови,
дати заспокійливі препарати і транспортувати в лікарню. При зяючій рані
необхідно накласти знезаражуючу пов’язку, дати препарати, що підтримують
серцеву діяльність, стежити за диханням потерпілого. Оскільки
черепно-мозкова травма супроводжується блювотою, потрібно стежити, щоб
не відбулося випадкове удушення потерпілого блювотними масами. Необхідно
очистити порожнину рота від блювотних мас і слизу.
Хворого транспортують у положенні лежачи. Для меншого струсу йому під
голову потрібно підкласти м’який валик. Якщо рана в потиличній частині,
хворого укладають на бік.
Пораненого з ушкодженням щелепи, що знаходиться в непритомному стані,
потрібно укласти на живіт, щоб він не захлинувся кров’ю, слиною чи
запалим язиком, а під голову підкласти м’який валик. Хворого, що
перебуває при пам’яті, перевозять у положенні сидячи, з незначним
нахилом голови вперед.
Поранення грудної клітки також небезпечні. За її «корсетом» знаходяться
життєво важливі органи: серце, аорта, легені. Ушкодження цих органів
призводить до внутрішньої кровотечі та смерті. Насамперед потрібно
щільно закрити рану постраждалого (лейкопластиром, щільною прогумованою
тканиною, клейонкою, накладених за типом стискуючої пов’язки), щоб у неї
не потрапляло повітря і не відбулося зміщення внутрішніх органів.
Потерпілого транспортують у напівсидячому положенні.
2. Перелом хребта — найтяжча травма, що часто спричиняє подальше
припинення рухової діяльності потерпілого. Таку травму одержують при
падінні з висоти, при автокатастрофі, завалюванні вантажем й ін. Перелом
хребта супроводжується паралічем кінцівок. Хворого категорично
забороняється піднімати, саджати, ставити на ноги. Його укладають на
тверду рівну поверхню, транспортують також на твердих носилках. При
ушкодженні шийних хребців потерпілому фіксують і голову. Перекладати на
носилки повинні 3—4 особи, щоб менше завдавати болю потерпілому.
При переломі кісток тазу хворого укладають на рівну поверхню з зігнутими
в колінах ногами, під коліна потрібно підкласти тугий валик заввишки 30
см. Потерпілого краще зафіксувати бинтами чи ременями, щоб підчас
перенесення він не зрушувався з носилок.
При переломі ребер накладають тугу пов’язку на грудну клітку. При
відсутності бинта використовують будь-яку щільну і досить об’ємну
тканину. Для зменшення болю й придушення кашлю потерпілому дають
знеболюючі препарати. Транспортують його в положенні сидячи.
При переломі ключиці спостерігається нерухомість руки з боку травмованої
частини. Необхідно зафіксувати руку косинковою чи бинтовою пов’язкою. В
усіх випадках проводяться протишокові заходи.
При пораненнях у живіт, навіть, здавалося б незначних, потрібно
втручання хірургів. Ушкодження органів черевної порожнини спричиняє, як
правило, такі ускладнення, як внутрішня кровотеча і гнійне запалення
черевної порожнини.
Насамперед необхідно обробити рану потерпілому за загальними правилами
надання першої допомоги. Якщо отримане поранення такого типу, коли
випадають органи черевної порожнини, їх ні в якому разі не можна
вставляти назад. Таку рану закривають асептичною (знезаражуючою}
пов’язкою. Спочатку потрібно обробити шкіру навколо рани, а потім
накласти стерильну марлю на органи, що випали, зверху і навколо органів
— товстий шар вати, і закрити все це циркулярною бинтовою пов’язкою
(щільною тканиною). При наданні першої допомоги обов’язково потрібно
провести протишоковий захід: дати знеболюючі, снодійні, заспокійливі й
тонізуючі серцево-судинну систему препарати, забезпечити постраждалого
теплом (укрити, обкласти грілками). При відсутності знеболюючих і
заспокійливих препаратів потерпілому можна дати випити небагато спирту
чи горілки (про це потрібно буде обов’язково попередити співробітників
«швидкої допомоги»). Необхідно запам’ятати, що при ушкодженні черевної
стінки і внутрішніх органів у протишокових заходах забороняється
потерпілому давати їжу, питво і ліки, що вживаються через рот!
Пораненого варто терміново транспортувати в лікарню. Під час перевезення
хворий повинен знаходитися в положенні напівлежачи з зігнутими в колінах
ногами.
3. Харчові отруєння.
Харчові отруєння виникають при вживанні в їжу недоброякісних продуктів.
Найчастіше такими продуктами є м’ясо, риба, м’ясні й рибні консерви,
ковбасні вироби, молочні продукти, а також креми, морозиво, соки тощо.
Оскільки захворювання викликають продукти життєдіяльності мікробів —
токсини, то і харчове отруєння називається харчовою токсикоінфекцією.
Як правило, перші симптоми захворювання виникають вже через 2—4 год
після прийому недоброякісного продукту, у деяких випадках—через 20—26
год. У хворого різко виникає нездужання і “нудота, що часто
супроводжується блювотою, з’являються болі в животі, рідкі випорожнення
з домішками слизу й прожилками крові. Отруєння організму поширюється,
тому в хворого знижується артеріальний тиск, частішає і послабляється
пульс, з’являється спрага й озноб, підвищується температура до 38—40 °С.
Якщо хворому вчасно не надати допомогу, у результаті серцево-судинної
недостатності настає колапс і смерть.
При наданні першої допомоги необхідно негайно промити шлунок і звільнити
кишечник. Промивають кишечник великою кількістю води за допомогою зонда
чи штучно викликаючи в хворого блювоту. Тобто спочатку йому дають 1,5—2
л теплої води, потім, подразнюючи корінь язика, викликають блювоту,
знову дають порцію води і так доти, поки блювотні маси не будуть
складатися з чистої води. Воду потрібно давати і при самостійній
блювоті, щоб скоріше звільнити кишечник від інфікованих продуктів.
Одночасно з цим дають хворому активоване вугілля і проносний засіб.
Хворому не можна вживати їжу протягом 1—2 доби, але можна пити велику
кількість води, лікувальних настоїв, крім соків. Після промивання шлунка
можна дати хворому чай чи каву. Рекомендується укласти його, обкласти
грілками. Для якнайшвидшого видужання хворому дають сульфаніламіди
(антимікробні препарати) і антибіотики. У важких випадках викликають
машину швидкої допомоги.
Якщо отруєння було викликано неїстівними грибами, одночасно з наданням
потерпілому першої допомоги викликають машину швидкої допомоги.
Для того, щоб уникнути різних захворювань і отруєння органів травлення,
необхідно, насамперед, перед їжею мити руки з милом, інакше безліч
шкідливих мікроорганізмів потрапить в організм разом з їжею. Обов’язково
потрібно мити овочі та фрукти під теплою проточною водою. Під час
прогулянки, навіть якщо дуже хочеться їсти, краще потерпіти, поки не
прийдеш додому: хотдоги, шаурма, піца й інші продукти, пропоновані нашою
вуличною торгівлею, не завжди мають відповідну якість. До речі, отруєння
після вживання в їжу саме цих продуктів зустрічаються найчастіше. Також
небезпечно купувати продукти за зниженими цінами, термін придатності
яких уже минув, особливо ковбасних і молочних продуктів, рибно-м’ясних
консервів. Ми не завжди стаємо свідками того, як зберігаються продукти в
магазинах, скільки разів їх розморожували і знову клали до холодильника,
звідси і трапляються отруєння морозивом, у молочному середовищі якого
при подібному зберіганні вже утворилися шкідливі мікроорганізми.
Найкраще під час покупки фасованих продуктів і штучного товару дивитися
на дату виготовлення на упакуванні та термін збереження. Якщо виникли
навіть найменші сумніви щодо якості й свіжості продукту, краще його не
купувати.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
