.

Чим ми відрізняємося від тварин? (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
180 4282
Скачать документ

РЕФЕРАТ

На тему:

ЧИМ МИ ВІДРІЗНЯЄМОСЯ ВІД ТВАРИН?

Людина все своє життя ставить перед собою все нові и нові цілі, прагне
до них, вимагає уважного до себе ставлення, мотивовано висуває права на
щастя і любов, але при цьому не забуває і про свої обов’язки. Коли ж у
людини нічого не виходить, порушуються плани, не вдається налагодити
стосунки з оточенням, вона впадає у відчай. Чи здатна тварина на відчай,
якщо не знаходить «спільну» мову з людиною, чи може самостійно і
послідовно йти до поставленої мети, щоб, досягши її, потім нестримно
радуватися, чи здатна вона співпереживати? Звичайно, не будемо
сперечатися, що багато домашніх тварин здатні на відданість, розуміння,
самопожертву заради хазяїна, але все-таки тут вони керуються
інстинктами, але зараз ми говоримо не про це.

На наш погляд, існують деякі якості, що відрізняють нас від тварин:

відповідальність за себе та інших;

усвідомленість;

творчість;

прагнення до пізнання і самовдосконалення.

Але і з людьми тут виникають проблеми. Деякі з перелічених якостей у
несвідомих людей відсутні, наприклад, вони прагнуть перекласти свої
обов’язки на плечі інших, уміють вчасно збрехати, при необхідності
знаходять собі виправдання і т. ін.

Щоб навчитися відповідати за свої думки, емоції, почуття і вчинки,
потрібно, насамперед, навчитися перестати виправдовувати себе. Необхідно
прийняти себе таким, який є, зі світлими і темними сторонами,
відмовитися від прагнення здаватися! кращим, ніж є, і, припинивши
виправдовувати себе, сказати самому собі: «Я, тільки я і ніхто інший,
відповідаю за себе, свої думки, емоції, почуття і вчинки. Я, і тільки я,
відповідальний за все, що зі мною відбувається і буде відбуватися».
:

Здавалося б, усе це само собою розуміється. Але якщо чесно глянути на
своє життя, то можна побачити, що там трішечки схитрував, там — уник
покарання, там — ледь-ледь прибрехав, там — переклав відповідальність і
т. ін.

Слід запам’ятати, що тварини не відповідальні за себе, вони керуються
інстинктами й генетичними програмами, а людина, на відміну від тварини,
зобов’язана відповідати за себе, свої думки та вчинки.

Людині притаманна усвідомлюють. Звичайно, не завжди наші дії
усвідомлені, дуже багато наших вчинків—наслідок закладених у нас
програм. Коли ми діємо, дотримуючись тієї чи іншої програми, яка
закладена в нас батьками, іншими людьми, державою, ми діємо на рівні
тварини, тому що тварина не усвідомлює своїх учинків, нею керують
інстинкти. Щоб вийти на рівень людини, необхідна усвідомленість, що
приводить людину до волі, причому не до зовнішньої, а внутрішньої.

Якщо говорити про творчість, то тваринам вона теж притаманна (згадаймо,
які складні гнізда вистилають лелеки, які «будинки» будують бобри), але
вона проявляється тільки в межах, закладених генетичними програмами.
Справжня ж творчість— привілей людини.

Прагнення до пізнання і самовдосконалення у тварин відсутнє. Якщо цієї
якості немає в людини — чи далеко вона, у такому випадку, відійшла від
тварини?

Крім всього іншого людина має безліч прав: право вибору, право на щастя,
право бути коханою, право мати власну думку, відмінну від інших.

1. Право вибору. Кожна людина має повне право вибирати самостійно, як їй
жити, чим займатися, ким працювати, у що вірити і кого любити. Власне
кажучи, якщо людина своїм вибором не заподіює шкоди (фізичної,
матеріальної, психологічної) іншим людям, то вона має повне право на
вибір, подобається комусь іншому чи ні. Нав’язування того чи іншого
вибору в якій сфері тепер трапляється нерідко, але якби тільки навчання,
куди гірше, коли людину змушують робити те, чого не хоче. Особливо часто
це практикується у стосунках між та дітьми, а також між однолітками.
Давайте ж будемо право вибору інших людей і насолоджуватися тим, що і
можемо вибирати.

2. Право на щастя. Кожна людина має право бути щасливою, і реалізація
цього права найчастіше залежить від нас самих, а не від якихось
зовнішніх обставин.

3. Право бути коханою. Будь-яка людина має право бути коханою, але для
того, щоб використовувати це право, необхідно виконувати
обов’язок—кохати і любити самому. Згадаємо й: «Хто любить, той
любимий…».

4. Право мати власну думку, відмінну від інших. Нам часто не
подобається, коли хтось (особливо близькі нам моди) думає не так, як
думаємо ми. Як бачимо, у таких випадках у нас живе атавізм первісної (чи
тваринної) стадності, коли для вживання необхідна була однаковість, і
той, хто був «білою вороною», відчужувався. Але на рівні людини
необхідно приймати, що будь-яка людина має право думати так, як вона
хоче, навіть якщо її думка йде врозріз із загальноприйнятою і вона є в
цьому Відношенні «білою вороною». Подумайте про те, як було б нудно
кити, якби всі думали однаково (до чого прагне будь-яка тоталітарна
держава). Ніяких дискусій, ніяких суперечок, усі як один, Світ
розмальований однією фарбою—сірою. Чи не краще, коли світ різнобарвний?

Обов’язки людини

1. Обов’язок любити. Кожний з нас має дуже великий запас енергії любові.
Це та енергія, яку необхідно витрачати, щедро віддавати ближнім, тому що
вона завжди повертається сторицею. Але, на жаль, багато людей проходять
свій Життєвий шлях, так і не розтративши енергії любові, з віком же все
більше й більше відчувають душевний неспокій і невдоволення собою, що
згодом позначається і на здоров’ї. Мав рацію Альбер Камю, який сказав:
«Не бути коханим — це всього лиш невдача, не кохати — от нещастя».

2. Обов’язок мислити. На жаль, рідко буває, щоб дитину вчили не тільки
необхідним знанням, але ще й умінню мислити. Навчити дитину мислити
можуть як батьки, так і шкільний учитель. Так, великий російський
філософ О. Ф. Лосев писав: «…жвавий розум може робити нас працівниками
життя, невтомними ентузіастами в досягненні цілей, позбавляє нас нудьги,
зціляє неврастенічні лінощі і тюхтійство, побутову дратівливість і
порожнечу капризів, виганяє невір’я у свої сили і підводить до здорового
суспільного мислення.

Хочеш мислити — кидайся в безодню думок. От і почнеш мислити. Спочатку,
звичайно, ближче до берега тримайся, а потім і подалі запливай.

3. Обов’язок діяти. Цим обов’язком багато хто з нас зневажає, але ж для
творчості зовсім не обов’язково бути людиною мистецтва. Діяти — це не
тільки створювати безцінні шедеври, відкривати досі невідомі формули,
запускати в космос супер нові ракети. Кожний може діяти на своєму рівні,
на своїй роботі, вдома, у класі, з молодшим братом чи сестрою. У
будь-якій справі потрібно вміти знайти творчий підхід, щоб її виконання
було не нудне й буденне, а сповнювалося енергією й азартом.

4. Обов’язок жити по совісті. У кожного своє розуміння совісті, тоді як
же вивести якийсь спільний критерій? Напевно, буде правильним сказати,
що людина, яка не розвивається духовно, постійно живе в конфлікті зі
своєю совістю. Ніяка, навіть блага, мета не виправдає підлого вчинку,
зрадництва, брехні, завжди знайдуться засоби, що відвернуть від
небажаних дій.

5. Обов’язок не насильства (фізичного, психологічного, енергетичного).
Світ, у якому ми живемо, як це не неприємно усвідомлювати, все-таки
наповнений насильством. Насильство проявляється всюди: у відносинах
держави і людини, у взаєминах людей між собою, у школі, сім’ї і серед
близьких людей. Сумно те, що багато випадків насильства ми просто не
помічаємо, тому що привчені фіксувати в основному насильство фізичне.
Але є й інші види насильства. Коли, наприклад, батьки шляхом погроз
змушують дитину їсти манну кашу — вони чинять не що інше, як
психологічне насильство, що, як правило, супроводжується й енергетичним
насильством, тобто роздратуванням, усвідомленням власної сили над
безсиллям дитини. Усвідомленість — один зі шляхів виявлення проявів
насильства в себе і відмова від цих проявів, що, звичайно ж, дуже і дуже
непросто.

6. Обов’язок нести відповідальність. Про відповідальність людини ми вже
сказали вище. Тут можна лише додати, що відповідальність аж ніяк не
означає прихильності до чого-небудь, а, навпаки, як це не дивно,
приводить до більшого ступеня волі — «відповідальність і є воля, чим
більше рішень ти змушений сам приймати, тим більше відчуваєш волю
вибору» (Т. Уайлдер).

7. Обов’язок духовного розвитку. Звичайно під духовністю людини
розуміють «наповненість людської душі високими почуттями, бажаннями,
прагненнями (такими як доброта, любов до людей, порядність) у поєднанні
з високою культурою ставлення до людей, поводження в суспільстві, а
також із широтою внутрішнього кругозору». До цього можна додати і
прагнення змінити себе на краще, пізнання себе і навколишнього світу.

Якщо говорити про відмінності людини від тварини, то, насамперед, людина
виконує свої обов’язки і використовує свої права. У противному разі
ставиться під сумнів можливість особистого еволюціонування людини.

Звідки береться поганий настрій?

Іноді ми стаємо жертвами поганого настрою, хоча при цьому вдома все
чудово, у школі—досить успішно, із друзями —чудово… У чому причина
того, що на досить необразливі слова ми реагуємо з роздратуванням чи
замикаємося, стаємо нетовариськими або розмовляємо на підвищених тонах,
поки не зійдемо на лемент, стаємо примхливими, як діти. Деякі
намагаються проаналізувати ситуацію, прорахувати той момент, що вплинув
на «псування» настрою, але цей стомлюючий аналіз лише збільшує і так
несолодке станови ще. Так що ж спровокувало поганий настрій? Спробуємо
розібратися?

Слід зауважити, що медицина ще точно не знає, що потрібно людині для
того, щоб у неї був гарний настрій постійно. Напевно, це і повинно
залишитися непізнаним, тому що людина—істота незвичайна, здатна
переживати, засмучуватися, перемагати і програвати, страждати і
закохуватися. Якщо позбавити її негативних емоцій і почуттів, вона вже
не буде тією людиною, якою створила її природа, вона стане більш
емоційно бляклою.

Поганий і гарний настрій звичайно залежать від особистої оцінки людиною
реальності й очікуваного. Коли реальність розходиться з очікуваним,
поганий настрій відразу охоплює нас. Як тільки реальність збігається з
чеканням — настрій відмінний, хочеться співати й танцювати.

Потрібно усвідомлювати, що відсутність одних емоцій означає наявність
інших. При гарному настрої присутні позитивні емоції, при
поганому—негативні. Виходить, при поганому настрої потрібно знайти
спосіб «витравити» негативні емоції позитивними, повернути обличчю
посмішку, а очам сяяння.

Коли-небудь ви чули, що сміх продовжує тривалість життя? І це не просто
розмови, це правда. Дія сміху має тривалий оздоровчий характер. Сміх
знижує кров’яний тиск і частоту серцевих скорочень, полегшує головний
біль, поліпшує настрій. Тому краще позбутися поганого настрою за
допомогою сміху. Але не так-то легко це зробити. Дратівливість,
збудливість, сльози на очах, небажання спілкуватися — усе це не хоче
«розмінюватися» на сміх. Навіть якщо ми намагаємося взяти себе в руки І
бути поблажливішими, контролювати свої слова, через силу посміхатися,
все одно поганий настрій не піддається на подібні вмовляння. Тоді
залишається одне — шукати причину. Причиною може бути страх, туга, сум,
заздрість чи ненависть, малодушність, образа й ін.

Причиною поганого настрою може бути довгоочікувана зустріч, яка щойно не
відбулася, чи безсонна ніч, голод чи незначна домашня сварка. Аналізуючи
свої почуття, потрібно охоплювати не тільки сьогоднішній день, але і
вчорашній, і попередні. Так, наприклад, дитина, що росла під постійні
«оплески» батьків, які пророчили їй велике майбутнє, подорослішавши,
раптом зіштовхнувшись з однією проблемою, не змогла перебороти її,
наштовхнулася на іншу проблему — злякалася, із третьою не владнав.
Завищена самооцінка і надмірні претензії залишаються в ній, але
поступово вона стає злою на {Навколишніх, які «заважають» їй жити, на
підступність заздрісників і ситуації, що не дозволяють їй
самореалізуватись. Усе частіше й частіше в ній виникає дратівливість,
вона стає різкою і грубою, поганий настрій стає її постійним супутником.
У такому випадку людина навіть може не підозрювати, що причина криється
саме в ній, але для неї винуватими в її невдачах і житті, яке не
склалося, буде оточення. Який вихід? Цій людині варто подивитися на своє
життя, роботу і творчість інакше, знайти собі заняття (гідне!) під силу,
і її поганий настрій як рукою зніме. Моральне задоволення принесе їй
тільки та діяльність, що зможе давати очікувані результати.

Сучасне життя несе людям безліч стресів. Скажений ритм життя,
надпотужний потік інформації, відірваність від природи, малорухомість,
необхідність спілкування з великою кількістю людей, страх не встигнути
чогось зробити, кудись вчасно потрапити і багато чого іншого — причини
поганого настрою і стресів.

Сучасні підлітки піддаються стресам нарівні з дорослими. Відмінність —
вони не можуть усвідомити виникнення поганого настрою і сумують ще
більше через те, що не можуть опанувати свої емоції. У результаті
підліток замикається, не ділиться своїми внутрішніми проблемами з
друзями і батьками, ізолювавшись від зовнішніх подразників, підліток не
вирішує ту проблему, у яку потрапив, а заплутується ще більше. У цьому
випадку йому необхідна допомога з боку оточення.

Поганий настрій приносить чимало смутку як «хазяїну», так і навколишнім.
Якщо негативні емоції стали відвідувати вас усе частіше й частіше, вам
необхідно, по-перше, з’ясувати причину, що викликала їх, по-друге,
вивчити свої психічні особливості. Друге — обов’язкова умова для
кожного! Психічне здоров’я — один із проявів здоров’я. Кожний повинен
учитися створювати власний душевний комфорт, уважно стежити за ним і,
при необхідності, керувати ним. Подібна внутрішня робота — чудовий
помічник у житті, у спілкуванні й поведінці.

Кожний повинен виробити свою зброю проти поганого настрою. Насамперед,
потрібно навчитися гідно зустрічати життєві негаразди, бути готовим до
них. Необхідно оточити себе друзями, налагодити стосунки в сім’ї, щоб у
важку хвилину вам була надана підтримка і допомога.

Не можна відмовлятися і від активного способу життя. Рух, ігри,
прогулянки на свіжому повітрі відволікають від тимчасових неприємностей.
Згадуйте кращі моменти в житті, спробуйте знову пережити їх. Візьміть у
руки улюблену книгу, послухайте улюблену музику.

Учіться визначати стиль своєї роботи, не беріться за неї, поки не
вивчите всі нюанси і «підводні течії», розумно розподіляйте свої сили.
Керуйте своїми почуттями, контролюйте свою поведінку. Пропускайте
«дрібниці», які дратують вас, не зациклюйтесь на них, йдіть далі,
учіться бачити головне, добре і світле. На вашому життєвому шляху будуть
радості, а негоди іноді будуть здаватися катастрофічними і непоправними,
але вміння контролювати свої емоції і ситуацію завжди допоможуть вам.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020