UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБоснійські землі в X- XIII ст. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1246
Скачало175
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Боснійські землі в X- XIII ст.

 

Територію Боснії та Герцеговини, як і більшість теренів Волконського

півострова, слов'яни заселили в VI— VII ст. За тих часів на цих землях

не Існувало спільного державного утворення, проте історичні джерела

згадують окремі області: Захум'є, Травунію, Неретвлянську землю, Раму та

ін. Наприкінці IX ст., за правління візантійського імператора Василія І

(867—886), боснійські землі, як і півострів у цілому, крім Болгарії,

перебували під зверхністю Візантії, а в середині X ст. майже повністю

(від Дрини на сході до Врбаса на заході) належали до першої держави

сербів, яку очолював Чеслав.

 

Чеслав уперше в історії об'єднав у одній державі практично всі терени,

заселені сербами. Після його смерті в 950р. у першій сербській державі

запанували дезінтеграційні тенденції, і Боснія відокремилася, розпочавши

боротьбу за здобуття власної державності. Ця боротьба, щоправда, не

відразу принесла позитивні результати. Спочатку Боснію прибрав до рук

хорватський король Крешимир II, а згодом вона знову опинилася в складі

сербської держави: на початку 80-х років XI ст. король Бодин захопив

Рашку та Боснію, передавши останню в управління своєму намісникові,

князю Стевану. До складу держави Бодина входили Зета, Рашка, Боснія,

Хум, Травунія. її столицею було місто Скадар.

 

На початку XII ст. сталися події, які мали велике значення й вагомі

наслідки для жителів Балкан: угорці — войовничий і агресивний народ,

якого наприкінці IX ст. візантійський імператор Лев VI Мудрий покликав

на допомогу у своїй боротьбі проти болгарського царя Симеона, настільки

посилився, що став достойним суперником Візантії і розпочав

експансіоністський рух на південь, намагаючись вийти до Адріатики. У

1102 р. хорвати визнали угорського короля Коломана своїм правителем. У

1136 р. мадяри з'явились у Боснії, захопивши велику жупу (область) Раму.

З 1138 р. Рама є складовою угорського королівського титулу.

 

Водночас правитель Зети — Кочопар, змагаючися з Рашкою за першість серед

сербських земель, зробив спробу утворити зетсько-босанський союз проти

жупана Вукана, одружившись з дочкою боснійського бона. Цей союз виявився

непродуктивним, і незабаром Рашка остаточно перебрала на себе провідну

роль у сербській історії, відсунувши Зету на другий план. Захоплені

боротьбою одна з одною та з Візантією, Рашка й Зета залишили поза своєю

увагою Боснію. Згодом та остаточно відокремилася від інших сербських

областей.

 

З середини XII ст. Боснією правив незалежний можновладець (бан), який

визнавав зверхність Візантії. Одним із банів був Борич, котрий походив з

містечка Грабар'є поблизу Брода й мав маєтки на обох берегах Сави. Яким

чином і за які заслуги Борич дістав місце боснійського бана, відомостей

немає; в історичних документах є лише згадки, що він належав до потужної

родинної спільноти (братства). Під час династичної кризи в Угорщині

1162—63 рр. Борич підтримував візантійського претендента на мадярський

престол, але переміг інший кандидат — Стефан IV, син короля Гейзи (Гейза

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ