UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБоснійська бановина (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось899
Скачало157
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Боснійська бановина

 

Незабаром протистояння боснійських богомилів і Римської курії ще більше

загострилося. В 1232 р. в Боснії скинули з престолу Стефана, сина

Куліна; баном проголосили Нінослава, що свідчило про посилення позицій

богомилів. Після кількох спроб розв'язати проблему шляхом умовлянь і

переговорів, а також погроз, папа знову оголосив про початок хрестового

походу проти богомилів (1234). Католицьке військо очолив угорський

король Коломан, котрий дбав не стільки про утвердження істинної віри,

скільки про власні інтереси, пов'язані зі здобуттям нових земель. Війна

на території Боснії тривала п'ять років. Мадярам спочатку не таланило,

проте згодом вони дістали підтримку одного з боснійських можновладців

(угорського князя Себислава, сина Стефана й онука Куліна). Завдяки цій

підтримці угорці здобули низку перемог, змусивши капітулювати боснійців,

а незабаром і жителів області Хум, яка в той час належала до Рашки. У

1239 р. угорське військо покинуло Боснію, що дало змогу банові Нінославу

цілком відновити й навіть зміцнити особисту владу та суверенітет країни.

Небезпека з боку Угорщини зовсім зникла, коли в 1241 р. на угорські

землі вдерлися татаро-монголи. У 1242р. один із татарських загонів,

повертаючись з Далмації, пройшов і територією Боснії, завдавши її

мешканцям значної шкоди.

 

Суперечності між боснійськими правителями і Римською курією, спричинені

поширенням у Боснії богомильства, існували й у наступні десятиліття.

Чергове загострення їх. сталося; в другій половині 40-х років, коли папа

Римський втретє закликав до хрестового походу проти Боснії. Нінослав,

наслідуючи приклад Куліна, звернувся до нього з листом, у якому доводив,

що він є добрим католиком, а певну допомогу від богомилів приймав

виключно заради захисту країни від зовнішніх ворогів. Папу задовольнили

пояснення, і хрестовий похід не розпочався. Проте вже у 1250 р.

угорський король Бела IV, скориставшись смертю Нінослава й загостренням

боротьби між претендентами на боснійський престол, вторгнувся до Боснії

й без особливих труднощів захопив її. Для того, щоб легше контролювати

загарбані землі, Бела поділив Боснію на дві частини: з північних

областей зробив провінцію Угорщини, якою мали керувати угорські

намісники, а південну частину — Верхню Боснію — залишив під владою

боснійського бана. Крім того, було виділено нову адміністративну одиницю

— Мачванську бановину, — першим правителем якої став зять Бели IV,

чернігівський князь Ростислав Михайлович (під його зверхністю, крім

Мачви, опинилася північно-східна частина Боснії з місцевостями Солі та

Усорою), Банський престол після поділу Боснії посів Приєзда, котрого

дехто вважає родичем Нінослава й котрий ще в 1233 р. згадується серед

тих боснійців, які перейшли в католицтво. За однією з версій, саме він

заснував династію Котромановичів. Бан визнавав васальну залежність від

Угорщини, про що, зокрема, свідчить той факт, що в 1260 р. боснійські

загони в складі угорського війська брали участь у війні проти чеського

короля Пржемисла II Отокара.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ