UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВендська держава слов\'ян. Підкорення німцями полабських слов\'ян (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3021
Скачало243
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

ВЕНДСЬКА ДЕРЖАВА СЛОВ'ЯН.

 

ПІДКОРЕННЯ НІМЦЯМИ

 

ПОЛАБСЬКИХ

 

СЛОВ'ЯН

 

ВЕНДСЬКА ДЕРЖАВА

 

СЛОВ'ЯН

 

____________________________________________________

 

Скориставшись ослабленням Франкської держави, викликаним династичними

чварами, полабські слов'яни вже з 30-х років IX ст. поступово

позбавляються залежності. Вони знищують франкські опорні пункти й

залоги, здійснюють напади на поселенців у німецьких марках тощо. Коли

довготривала усобиця між онуками Карла Великого завершилася у 843 р.

поділом імперії, правитель Східно-франкського королівства Людовік

(Людвіг) II Німецький (843—876) мусив мати справу зі значною політичною

силою, якою на той час стали слов'яни, — з Великоморавською державою.

 

Поки тривали внутрішні усобиці між німецькими рицарями, полабські

слов'яни, разом з угорцями, данцями та норманнами, нападали на німецькі

землі й спустошували їх. Німецька верхівка, як тільки владнала спірні

питання, вирушила в похід проти слов'ян. Перший король Саксонської

династії— Генріх І Птахолов (919-936), перетнувши Лабу, напав у 927 р.

на лютицьке плем'я стодорян. У результаті цього нападу німці захопили

міста-фортеці Гана та Бранібор (Бранденбург). У 928 р. Генріх І скорив

лютицькі племена ротарів і гломачів, примусивши їх сплачувати данину.

 

Однак тоді німці ще не мали достатньо сил для остаточного підкорення

полабських слов'ян, більшість яких і надалі жила за власними звичаями та

вірою. Лише в землях лужицьких сербів німці почувалися більш-менш

упевнено.

 

Оттон І Великий (936—973), який прийняв титул імператора Священної

Римської імперії германської нації, продовжуючи східну політику свого

батька, вирішив змінити тактику боротьби. Відтепер попереду завойовників

рухались римо-католицькі місіонери. Християнізація слов'ян стала для

німців одним із засобів зміцнення свого впливу. Для єпископських кафедр

і монастирів виділялися, за рахунок місцевих жителів, найкращі землі.

Слов'янську людність змушували сплачувати десятину та інші податки.

Богослужіння для слов'ян відправлялися латинською мовою.

 

Оттон Т сприяв розселенню німецьких колоністів у прикордонних марках,

створених на слов'янських землях, призначаючи маркграфів, які мали

проводити політику онімечення корінного населення. Для досягнення цієї

мети використовувалися різноманітні засоби. Так, один із маркграфів,

запросивши до себе в гості 30 слов'янських князів, убив їх під час

бенкету.

 

Наприкінці X ст. політика "тиску на Схід" ослабла. У слов'янських землях

спалахнули антинімецькі повстання. Першими виступили лютичі, які в

червні 983 р. відбили у німців добре укріплені міста Гавельберг і

Бранибор. Незабаром воєнні дії перекинулися за Лабу — на територію, що

належала німцям. Перемога повстання дала змогу лютичам визволитись від

принизливої залежності й припинити сплату данини.

 

Естафету визвольної боротьби згодом перехопили племена бодринів, котрі в

1002 р. повстали проти засилля німців. У ході боїв вони не тільки

неодноразово завдавали їм поразок, а й захопили фортецю Гамбург.

Повстанці перестали сплачувати данину, руйнували церкви, звільнюючи свою

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ