UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДруге болгарське царство (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7328
Скачало357
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

ДРУГЕ БОЛГАРСЬКЕ

 

ЦАРСТВО

 

Успіху повстання болгар сприяла внутрішньополітична боротьба, яка

точилася у Візантійській імперії з початку 80-х років XII ст. її причина

полягала в розвитку феодальних відносин, що посилював владу феодалів,

які дедалі менше рахувалися з центральним урядом. За цих обставин на

ослаблену чварами Візантію накинулися нормани, серби, венеціанці,

угорці.

 

Скрутою імперії відразу скористалися прихильники незалежності Болгарії.

Приводом до виступу стали нові податки, запроваджені для оплати

весільних свят: візантійський імператор Ісаак II Комнін вступив у 1185

р. в династичний шлюб з угорською принцесою.

 

Повстанців очолили знатні боляри Федор і Асень — нащадки останніх

болгарських царів. Ця обставина надала війні за незалежність законного

характеру навіть з позицій імперськи налаштованої частини болгарського

суспільства. Федора проголосили царем болгар і греків під ім'ям Петра.

Центр повстання розташовувався в місті Тирново. До весни 1186 р.

визвольний рух охопив усю Північно-Східну Болгарію. Активно допомагали

болгарам волохи, серби й половці. В результаті війни, що проходила з

перемінним успіхом, Ісаак II визнав незалежність Північно-Східної

Болгарії. За мирним договором 1187 р. до складу Болгарського царства

увійшли придунайські землі, частина Північної Фракії та Західне

Причорномор'я. Його столицею став Великий Преслав.

 

Період в історії Болгарії від здобуття незалежності до завоювання її

османами дістав назву Другого Болгарського царства (] 187— 1396рр.). В

історії цього царства вирізняють два етапи:

 

1) піднесення Болгарії, в результаті якого вона перетворилася на

гегемона Балкан (1187-1241);

 

2) поступовий занепад, коли ослаблення центральної влади й феодальна

роздробленість призвели до виникнення на її території кількох незалежних

держав (1241—1396).

 

Перші роки після відновлення болгарської державності війни з імперією не

припинялися. Замість Петра, котрого фактично усунули від влади, боротьбу

проти Візантії очолив його співправитель Асень (1187—1196). Він

намагався укласти союз з німецьким імператором Фрідріхом І Барбароссою,

війська якого прямували через Балкани у Третій хрестовий похід. Однак

німці не збиралися зв'язувати собі руки союзницькими зобов'язаннями

навіть з ворогами ненависної їм Візантії. Придворні інтриги й змови

однаково негативно відбивалися в цей період на візантійцях і болгарах:

скинення з візантійського престолу Ісаака II і вбивство Асеня сталися

майже одночасно. Короткий час Болгарією правив Петро (1196-1197), а

після його вбивства феодалами троном заволодів молодший брат Петра

Калоян (Іваниця) (1197-1207).

 

Калоян був непримиренним ворогом Візантії. Ця ворожість полегшила

становище хрестоносців, які в 1204 р. захопили Константинополь і

створили власну державу — Латинську імперію. Папа Римський Інокентій III

і Калоян уклали угоду, згідно з якою болгарський цар прийняв від папи

титул короля, а болгарський архієпископ — сан примаса. Виникли

передумови для політичного союзу та церковної унії Болгари з Латинською

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ