UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДубровник і Далмація В Х-ХІ ст. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1832
Скачало203
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

ДУБРОВНИК

 

І ДАЛМАЦІЯ В Х-ХІ ст.

 

Топонім "Далмація " спочатку вживався як назва території від Драча або

Бара до Істрії та Дунаю. Інколи його також використовували як синонім

іншої назви — "Іллірик", маючи на увазі "Вузьку" Далмацію, до якої

відносили Адріатичне узбережжя від гирла річки Дрини на півдні до річки

Арії на півночі, в Істрії. Саме таке значення топоніма збереглося за ним

дотепер.

 

Далмація, як і Балканський півострів у цілому, опинилася між Західною і

Східною Римськими імперіями, внаслідок чого приблизно в середині VII ст.

відбувся поділ країни на дві частини — північну і південну, — перша з

яких (Римська Далмація) опинилася під владою Риму, а друга — Візантії.

 

До IX ст. провідним центром Далмації вважався Дубровник, але подальша

його доля не збігається з долею цієї провінції. У переліку міст, які,

згідно з розпорядженням візантійського імператора Василія І Македонянина

(867—886), мали сплачувати данину хорватському жупанові, Дубровник не

фігурує. Далмація в 995 р. потрапила під владу Венеції, пізніше — під

руку хорватських державців, потім — під зверхність Візантії, знову під

Венецію, й зрештою увійшла до складу угорського королівства. Дубровник

до 1205р. визнавав владу Візантії (з невеликими перервами), протягом

1205—1358 рр. перебував під контролем Венеції, а в 1358—1526 рр. — під

захистом і покровительством Угорщини.

 

Дубровник виник на початку VII ст. поблизу колишнього грецького міста

Епідавр, на місці якого пізніше утворилося досить велике римське

поселення, зруйноване, як вважають, травунськими сербами. Його жителі,

яким пощастило врятуватися, й заснували в декількох кілометрах від

старого поселення нове місто (на думку інших дослідників, спочатку

утворилося два поселення: слов'янське — Дубровник — у горах, і романське

— Рагуза — на невеличкому острові, які згодом злилися в одне). Незабаром

до засновників Дубровника приєдналися мешканці навколишніх островів та

міста Салони, що також зазнали нападу об'єднаних сил слов'ян та аварів.

 

Слов'янський та романський елементи співіснували в Дубровнику з перших

років його історії. Якийсь час романське начало домінувало, а

слов'янське ледве вгадувалося в периферійних галузях життя. Згодом,

приблизно з X ст., слов'янська стихія дедалі інтенсивніше проникає в

культуру й побут міста, що врешті-решт спричинило практичну

"слов'янізацію" Дубровника в XIII ст. Проте з останньої чверті XV ст.

тут знову переважає романський елемент.

 

Прийняття слов'янами християнства, що розпочалося в першій половині IX

ст., особливо активного характеру набуває в його другій половині. Воно

відбувалося в умовах гострої боротьби східного (візантійського) і

західного (римського) обрядів. Співіснування слов'янського і романського

елементів у Дубровнику ще більше загострило цю боротьбу, на тривалий час

забезпечивши майже рівну присутність у релігійному житті міста як

православної, так і католицької церкви.

 

Розташований між важкодоступними горами та морем, Дубровник постійно

відчував потребу в нових теренах, нарощуючи свої володіння за рахунок

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ