UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічний і політичний занепад Польщі XVIII ст. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3103
Скачало210
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Економічний і політичний

 

занепад Польщі XVIII ст.

 

Війни під час правління Сигізмунда ІІІ і Яна Казимира значно погіршили

становище Речі Посполитої. Різко скоротилася чисельність населення

країни: з

 

більш як 10 млн. на початку століття до менш ніж 6 млн. після

"шведського потопу". Найбільших втрат зазнали густонаселені й економічно

розвинуті регіони королівства (Велика Польща, Королівська Пруссія,

Мазовія), спустошені шведами й трансільванцями. Тут занепали міста і

села, збідніли міщани й селяни, дрібномаєтна й безземельна шляхта. Через

постійні неврожаї зменшення прибутків відчули й великі землевласники. Не

вистачало худоби, коней, реманенту, робочих рук. Величезні земельні

простори не оброблялися. Значно скоротилася зовнішня і внутрішня

торгівля.

 

Зубожіла шляхта часто мусила найматися до магнатів — служила в їхніх

володіннях і війську, орендувала землі. Поступово між ними зав'язувались

стосунки, що базувалися на особистій залежності перших від других.

Магнати користувалися послугами залежних від них шляхтичів на сеймиках,

у трибуналі, в земських судах. Натомість вони підтримували їхні

клопотання при вирішенні справ про призначення на різні посади, про

оренду державних земель тощо. З часом у Речі Посполитій сформувалася

система влади, побудована не на основі державної адміністрації, а на

особистій залежності шляхтича від магната. Це явище спостерігалося

передусім у регіонах Речі Посполитої, де існували величезні земельні

володіння — латифундії, зокрема в Литві та в Україні, їхні власники —

роди Потоцьких, Сапег, Оссолінських, Любомирських, Конецпольських та

ін., разом зі старими магнатськими родами, в першій половині XVIII ст.

стали визначальним чинником політичного життя країни, а шляхетська

республіка поступово перетворилася на магнатську олігархію.

 

Оскільки регулярне стягнення податків на утримання найманих військ

призводило до спустошення державної скарбниці, розрахунки з солдатами

проводили скарбничі комісії сеймиків. Це давало змогу їм великою мірою

впливати на формування збройних сил. Підвищення ролі сеймиків за умов,

коли шляхта часто залежала від магнатів, посилення магнатських партій,

складнощі зі скликанням вального сейму у воєнний час і наростання

хаотичності в його роботі — все це підривало значення парламенту. З 1652

р. в роботі польського парламенту запроваджено практику "Liberum veto".

Достатньою підставою для зриву сейму і скасування раніше ухвалених

постанов могла бути незгода з постановами парламенту навіть одного з

його депутатів. З цієї причини депутати сеймів досить часто, нічого не

вирішивши, роз'їжджались. Інколи збиралися конфедераційні сейми, куди

шляхта, якщо вона не погоджувалася з діями короля, приїздила озброєною.

Постанови на них приймалися простою більшістю голосів.

 

Війни помітно ослабили країну й поставили питання про необхідність

реформи державного управління, її ініціатором виступила частина

королівського оточення, а також окремі політичне далекоглядні

сенатсько-шляхетські кола. Реформа передбачала посилити королівську

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ