UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗанепад великоморавського князівства. Культурне значення великої моравії (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3197
Скачало257
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

ЗАНЕПАД

 

ВЕЛИКОМОРАВСЬКОГО

 

КНЯЗІВСТВА. КУЛЬТУРНЕ ЗНАЧЕННЯ

 

ВЕЛИКОЇ МОРАВІЇ

 

ЗАНЕПАД

 

ВЕЛИКОМОРАВСЬКОГО

 

КНЯЗІВСТВА

 

___________________________________________________________

 

Великоморавське князівство було особливим типом ранньосередньовічної

держави, яка очолювалася князем. Моймирівська династія, що уособлювала

державність, мала спадкоємні права княжіння. Моравському князеві

підпорядковувалися князі інших земель і великі феодали, які мали власні

дружини і входили до керівництва держави. Однією з головних функцій

управління був збір данини та податків. Головною опорою й надійним

інструментом виконавчої влади була князівська дружина, яка

зосереджувалася в укріплених містах — Дубове, Микульчиці, Старому Місті

та ін.

 

Політика, яку проводив князь Растислав, мала не лише певні успіхи, а й

прорахунки. В першу чергу це стосувалося визначення релігійної

орієнтації, наслідком чого стало підпорядкування церкви

Великоморавського князівства латинському духовенству. У свою чергу князь

Святополк, зміцнюючи зв'язки між Моравією та приєднаними до неї землями

Паннонії, Чехії та Малої Польщі, намагався активно використовувати

церковну організацію, створену слов'янськими просвітителями. Поширення

християнства, на думку Святополка, мало сприяти згуртуванню

слов'янського населення в межах єдиної держави. Водночас князь Святополк

сприяв діяльності німецького духовенства. Так, Нітранським єпископом він

затвердив призначеного папою Римським німця Віхінга. Однак поведінку

Святополка можна зрозуміти, беручи до уваги, що у своїй

зовнішньополітичній діяльності він намагався використовувати існуючі

суперечності між Східно-франкським королівством і Римською курією, а

також між Римом і Константинополем.

 

У 887 р. Святополк допоміг правителю Паннонії та Хорутанії Арнульфу

скинути з престолу Карла III. Підтримку Святополка Арнульф купив,

визнавши повну незалежність Великоморавської держави (890).

 

Проте мир для Великої Моравії виявився короткочасним. Уже в 892 р.

сталася збройна сутичка між Святополком і Арнульфом. Останній використав

у боротьбі проти Великої Моравії угорців, які почали проникати до

Паннонії та словацьких земель. Водночас Арнульф здійснював економічну

блокаду Великої Моравії. Він домігся припинення поставок солі у країну з

Болгарії. Проте серйозно підірвати економічну міць країни Арнульфу не

вдалося ні в 892, ані в 893 рр.

 

І все ж Великоморавське князівство, попри свої великі розміри й воєнні

успіхи, не було міцним державно-політичним утворенням. Частина

князівських династій, які зберігались у державі Святополка, знемагали

під його владою й тими матеріальними зобов'язаннями, які лягли на їхні

плечі. Після смерті Святополка Великоморавське князівство поділили між

собою його сини. Моймир II став великим князем, а Святополк II став

княжити в Паннонії та словацьких землях. З цієї ситуації скористався

Арнульф. Він підтримав Святополка II, який змагався з братом. Згодом

угорці загарбали Паннонію. У 895 р. від Моравії відокремилася Чехія, а у

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ