UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗаселення слов\'янами та протоболгарами балкан в VII-XIV ст. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2322
Скачало205
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

ЗАСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯНАМИ ТА

 

ПРОТОБОЛГАРАМИ БАЛКАН

 

В VII-XIV ст.

 

Територія центральної і східної частини Балканського півострова в давні

часи була заселена індоєвропейськими племенами фракійців (мези, гети,

асти, од-ризи). Сусідство з античним світом

 

сприяло поширенню серед них грецької культури. В IV ст. до н. е. терени

сучасної Болгарії завоювали македонці, а в середині І ст. н. е. —

римляни. На територіях, заселених фракійцями, виникли дві римські

прикордонні провінції — Мезія та Фракія. Ці провінції в IV—V ст. стали

об'єктом вторгнень германців та аланів, а з VI ст. — слов'ян.

 

Так само як і фракійці, слов'яни належали до однієї з етнічних гілок

індоєвропейців. Найраніші з писемних свідчень про них, що збереглися до

наших часів, належать Плінію Старшому (І ст. н. е.). В VI ст. слов'ян

згадували Прокопій Кесарійський, Маврікій, Йордан. Уже в перші століття

нашої ери слов'яни заселяли великі простори від Ельби (Лаби) на заході

до Верхньої Волги й Сіверського Дінця на сході, Середнього та Нижнього

Дунаю і Чорноморського узбережжя на півдні, Балтійського узбережжя на

півночі. З їхніх численних племен поступово утворилися три гілки

слов'янства — західна, східна й південна. В історії Балканського

півострова найпомітнішу роль відіграли південні та східні слов'яни, їхні

племена візантійські й латинські автори називали "склавинами й "антами".

 

У VI ст. слов'янське суспільство перебувало на останній стадії розкладу

первіснообщинного ладу — стадії військової демократії. В цей період

господарською одиницею слов'янського суспільства стала велика сім'я —

задруга. Вона вбирала в себе кілька поколінь нащадків одного батька з

їхніми дружинами й дітьми. Чисельність її членів звичайно становила

20—30 чоловік. Вони спільно господарювали й володіли землею. Кілька

задруг складали територіальну общину, а кілька общин — плем'я.

Територія, на якій проживало плем'я, називалася жупою. Керували племенем

народні збори за участі всіх дорослих вільних чоловіків (віче), а також

рада старійшин і вождь племені (жупан, князь). Влада родової

аристократії та князів у VI ст. поступово посилюється, що пов'язано зі

зростанням майнової нерівності. Цьому сприяли й успішні війни з

Візантією.

 

Завоювання слов'янами Волконського півострова — один із етапів Великого

переселення народів, що є невід'ємною складовою європейської історії

IV—VII ст. Перші епізодичні наскоки слов'ян на Візантійську імперію

відбувались у V ст. Саме в цей час утворилися могутні об'єднання

слов'янських племен. З VI ст. подібні вторгнення стають постійними, а з

середини того ж століття слов'яни переходять від набігів до завоювання й

заселення провінцій імперії. Навіть за відсутності згуртованості та

єдності слов'яни являли собою вельми грізну силу.

 

Бойовий порядок слов'янських воїнів ще не позначався досконалістю, однак

відомо, що вони билися лавами, а не юрбою. Окрім піхоти в слов'янському

війську існувала кіннота, її бойові якості були настільки високі, що

візантійці й араби охоче наймали слов'янських воїнів на службу. Відомо,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ