UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультура в чеських землях (друга половина XVII - кінець XVIII ст.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1570
Скачало159
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

Культура в чеських землях (друга половина XVII - кінець XVIII ст.)

 

Після Білогорської битви у культурному житті чеських земель чільну роль

відігравала католицька церква, яка за підтримки держави боролася з усіма

проявами відступництва. Церковне управління вдосконалювалося. Передусім

виникли нові єпископства: у Літомержице (1655) та Градці Кардовому

(1664) засновувались єзуїтські осередки та інші церковні інституції.

Релігійні книги, котрі мали замінити "єретичне чтиво", випускало окреме

видавництво — "Спадщина Святого Вацлава", засноване в 1669 р. у Празі.

Всі ці зусилля не залишилися марними: релігійна ситуація в Чехії та

Моравії зазнала відчутних змін. Так, у Сілезії контр-реформаційний рух

символічно благословив зведення в сан святого Яна Непомуцького (1729) й

активно поширював його культ, з метою стерти з людської пам'яті згадку

про сучасника Непомуцького — Яна Гуса.

 

Невід'ємним і ефективним знаряддям реокатоличення в чеських землях

виступала барокова культура. Бароковий стиль не міг пробитися без втрат

крізь Ренесанс з його розумінням повноцінності буття і розвивався своїм,

відмінним шляхом, котрий, щоправда, позначався певною суперечливістю.

Барокове мистецтво в багатьох напрямах виходило за межі вузького

суспільного замовлення, створюючи естетичні цінності, в яких

поєднувались пластичність, барвистість і фантастичність.

 

Після закінчення Тридцятилітньої війни з Італії та

німецько-австрійського Придунав'я до Чехії та Моравії вирушило чимало

знаменитих архітекторів, котрим церковні та світські діячі робили

вигідні замовлення. До них належав передусім Карл Лураньо (1615—1648),

якого найняли єзуїти для будування низки нових і перебудови старих

храмів і монастирів. Головною його справою стало спорудження єзуїтського

гуртожитку в празькому Клементині, розбудова Маріанської площі на Святій

горі під Прашибрамом.

 

Згодом гідну конкуренцію йому склав інший відомий італієць Франческо

Карраті (1620—1677), який, крім іншого, спроектував монументальний

Лабковицький замок у Роудниці на Лабі та Чернинський палац у Празі

(1669-1687).

 

Визначними представниками чеської барокової архітектури вважаються

Криштоф Дінзенгофер (1655—1722) і його син Кіліан Дінзенгофер

(1689—1751). Вони посіли в історії архітектури місце поруч з Петром

Парлержем у вершинній та Бенедиктом Рейтом у пізній готиці. У Чехії

Дінзенгоферй спорудили храм Св. Микулаша в Празі на Малій Страні

(1702-1752). За проектом молодшого Дінзенгофера було збудовано костел на

Старомєстській площі (1732—1734).

 

У Моравії відчувався вплив віденської архітектурної школи, насамперед

Яна Фішера з Ерлаха (1656—1723), що працював у маєтку кардинала

Дітріхшейна в Микулові, Домініка Мартінеллі (1650—1720), який збудував

замок братів Коуніцу, та Яна Гільдебрандта (1668—1745), котрому належить

проект храму в Жидліховіце. Бароко в Чехії та Моравії поступово проникло

до всіх будівель і справило вплив не тільки на міську, а й на народну

архітектуру в сільській місцевості.

 

Інтенсивне будівництво, яке розгорнулося в чеських землях, дало поштовх

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ