UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛистопадове повстання в Польщі 1830-1831 рр. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3351
Скачало237
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ:

 

на тему:

 

ЛИСТОПАДОВЕ

 

ПОВСТАННЯ В ПОЛЬЩІ 1830-1831 рр.

 

Поділену й поневолену Польщу протягом більш як півстоліття (від початку

XIX ст. до середини 60-х років) неодноразово охоплювали революційні

настрої і великі національні повстання. Головною вимогою польського

визвольного руху було відродження незалежної Польщі й об'єднання її

розрізнених, частин. Цей рух мав загальнонаціональний характер, хоча й

не всі верстви польського суспільства брали в ньому однакову участь. В

умовах слабкості нового промислово-торговельного стану, котрий тільки в

другій половині XIX ст. почав відігравати помітну роль у

громадсько-політичному житті польських земель, основною рушійною силою,

а водночас і керівником визвольного руху на першому його етапі (до

середини XIX ст.) виступала патріотично налаштована частина шляхти.

Однак слід пам'ятати, що в той час польська шляхта складалася з

представників як панівних кіл, так і народних низів. Через це склад

учасників і навіть керівників визвольного руху позначався

неоднорідністю.

 

У польському визвольному русі політичні вимоги були тісно пов'язані з

вимогами соціальними. Ідеологи його правого крила на перше місце ставили

відродження Польської держави і проблему її кордонів, відсуваючи

соціальні перетворення на другий план, їхня соціальна програма не йшла

далі вимог відновлення Конституції 3 травня 1791 р. Ідеологів лівого

крила також турбувала проблема незалежності Польської держави, проте

головне завдання руху вони вбачали в боротьбі за демократизацію

суспільних відносин. Строкатість складу учасників польського визвольного

руху, а також переплетення політичних і соціальних вимог дають підстави

стверджувати, що хоча перший етап цього руху традиційно вважається

шляхетським за своїм характером, однак не варто применшувати роль, яку

відіграли в ньому всі інші соціальні верстви суспільства, як патріоти,

так і демократи.

 

Центром польського національно-визвольного руху після Віденського

конгресу стало Королівство Польське. Після нетривалого періоду

здійснення відносно ліберального курсу щодо Польщі Петербург починає

відходити від нього. Усупереч конституції на Королівство поступово

поширювались самодержавно-кріпосницькі порядки імперії, що зумовило

появу конспіративних патріотичних організацій. Окремі з них мали тільки

просвітницький характер, тоді як учасники інших передбачали необхідність

збройної боротьби для досягнення національного й соціального визволення.

Найвпливовішою організацією було Патріотичне товариство, що діяло

протягом 1821— 1826 рр. на польських землях Австрії, Пруссії і Росії.

Його очолював майор В. Лукасінський, а після арешту останнього —

полковник С. Кшижановський. Польське товариство ставило собі за мету

відновлення незалежної Польської держави на основі Конституції 3 травня

1791 р.

 

В ході боротьби з декабристським рухом у Росії, після поразки повстання

в Петербурзі в 1825 р., царський уряд розгромив Патріотичне товариство.

Проте ідеї товариства, а також діяльність деяких його учасників

підготували грунт для національно-визвольного повстання 1830—1831 рр.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ