UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНаціонально - визвольний рух та його форми. Культура південних слов\'ян (XIV - перша половина XVII ст.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2679
Скачало228
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Національно - визвольний рух та його форми.

 

Культура південних слов'ян.

 

(XIV - ПЕРША ПОЛОВИНА XVII ст.)

 

НАЦІОНАЛЬНО –

 

ВИЗВОЛЬНИЙ

 

РУХ ТА ЙОГО

 

ФОРМИ

 

_________________________________________________________

 

Рівень національно-визвольного руху та його форми, як правило,

безпосередньо залежали від зовнішньополітичної, внутрішньополітичної й

соціально-економічної ситуації в Османській імперії. Перші-ліпші

труднощі Порти на міжнародній арені, кожну феодальну міжусобицю в самій

Туреччині патріотично налаштовані групи південних слов'ян намагалися

використати як шанс визволитися від гніту. Нерідко причиною боротьби

проти завойовників виступали й такі чинники, як фіскальна політика,

зміни в системі управління та адміністративному статусі території. На

кінець XVII ст. внутрішню автономію, наприклад, зберегли тільки окремі

райони Сербії та Македонії.

 

Національно-визвольний рух південнослов'янських народів став можливим

завдяки збереженню в їхньому середовищі почуття національної

самосвідомості. Ісламізація й отуречення не змінили кардинальним чином

етнічну та релігійну ситуацію в більшості південнослов'янських регіонів,

а силою, що сприяла збереженню звичаїв, мови, культури, як і раніше,

залишалася православна церква. В умовах чужоземного й іновірного

володарювання церква являла собою могутню опозиційну силу. Зовнішня

лояльність її ієрархів османському режимові зовсім не означала, що

церква змирилася з пануванням іновірців. Християнство стало в

мусульманській країні ідеологією підкорених народів. Церква істотно

впливала на формування світогляду своєї пастви, а активна участь

представників духовенства у національно-визвольному русі ще більше

підносила її престиж.

 

Національно-визвольний рух, що розпочався відразу після завоювання,

набував різноманітних форм — як пасивних (еміграція в інші країни, втеча

в гори, відмова від виконання повинностей), так і активних

(партизанський рух, збройні повстання проти поневолювачів).

 

Партизанський рух на Балканах розгортався у вигляді гайдуцтва. Гайдуками

ставали переважно селяни, які втікали від податкового гноблення, деякі

представники християнської церкви, а також декласовані елементи. У

гірській місцевості та лісових масивах вони створювали свої загони

(чети), які налічували здебільшого кілька десятків чоловік.

Нечисленність цих загонів сприяла їх маневреності й давала змогу легко

уникати переслідування. Лише в окремих випадках чисельність гайдуцьких

чет сягала сотень вояків. Командирами чет іноді ставали й жінки.

Звичайно таких командирів називали "воєводами". Помічником воєводи був

байрактар (хорунжий). Прапор мав бути в кожної гайдуцької чети. Фактів,

які б свідчили про гайдуцьких проводирів слов'янського дворянського

походження, небагато. Це пояснюється головним чином тим, що гайдуцький

рух поєднував у собі не лише національно-визвольні, а й соціальні риси.

Жертвами нападів гайдуцьких чет ставали не тільки представники

османської влади, а й збирачі податків, купці, феодали, незалежно від

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ