UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітичний розвиток болгарських земель (друга половина XVII-перша половина XIX ст.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1908
Скачало205
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

Політичний розвиток болгарських земель (друга половина XVII-перша

половина XIX ст.)

 

Загальний соціально-економічний занепад Османської Імперії в другій

половині XVII— наприкінці XVIII ст. суттєво вплинув і на політичний

розвиток Болгарії. Основною рисою цього розвитку стало посилення

національно-визвольного руху.

 

Сама структура влади османів у Болгарії, її цілковите підпорядкування

центральному урядові, зловживання місцевої влади та збирачів податків —

все це штовхало болгар на продовження боротьби проти завойовників. Форми

цієї боротьби залишались ті самі, що й у попередній період, хоча

внутрішньополітичне й зовнішньополітичне становище імперії зазнало

суттєвих змін.

 

Тривало дальше ослаблення центральної влади й зростання могутності

місцевих феодалів. Величезна різноплемінна імперія вже не бажала сліпо

виконувати накази, що надходили в усі її кінці зі Стамбула. Ненадійними

стали і яничари, які колись вважалися опорою влади султана. Заколоти,

змови, бунти в середовищі яничар поступово стають звичайним явищем.

 

Досить несприятливим для Порти виявилося й зовнішньополітичне становище.

Приєднання України до Росії, зміцнення Австрії, невдалі

російсько-турецькі війни — все це підривало вплив Османської імперії у

міжнародних справах й об'єктивно сприяло піднесенню

національно-визвольного руху пригноблених народів.

 

На всі прагнення цих. народів до незалежності Порта відповідала

традиційним способом — посиленням репресій. Заохочувалися спалахи

релігійного мусульманського фанатизму та криваві злодіяння

фанатиків-башибузуків. Почастішали випадки насильного навернення до

ісламу цілих болгарських селищ. Боротьба османського уряду з

південнослов'янськими православними церквами вступила в нову фазу.

 

Зважаючи на зміцнення Росії, Порта все більше побоюється її впливу на

етнічно близьких одновірців. За цих умов уряд зробив спробу остаточно

підпорядкувати болгарську церкву грецькому духовенству. Еллінізація

здійснювалася повним ходом. Мовою релігійних відправ ставала грецька. З

греків рекрутувалася й вища православна ієрархія Болгарії. Така політика

цілком улаштовувала лояльних туркам греків-фанаріотів. Еллінізація

болгарської церкви дала змогу фанаріотам посилити своє торгове

проникнення до Болгарії. Саме за їхніми настійними вимогами султан видав

у 1766 р. фірмани (укази), згідно з якими архієпископство Охридське

підпорядковувалося патріархові Константинопольському.

 

Така політика османського уряду суперечила інтересам християнських

народів імперії і змушувала болгар шукати союзників за кордоном. Як і в

попередню добу, повстання в державі спалахували щоразу, коли Порта

починала воєнні дії проти християнських країн.

 

Наприкінці 40-х років XVII ст., після піввікової бездіяльності, болгари

зробили рішучі спроби звільнитися від османського іга. Було укладено

таємну угоду про спільні дії з волохами. Також болгари сподівалися на

підтримку європейських держав. З цією метою болгарський боярин Петр

Паркевич відвідав з таємною дипломатичною місією Польщу, Венецію,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ