UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва\"Польське питання\" в роки війни (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1631
Скачало174
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

"Польське питання"

 

в роки війни.

 

Представники обох основних польських політичних таборів розглядали

події кінця XIX ст. — 1914 р. як прелюдію до великої війни. Учасники

поділів Польщі — Росія, Німеччина і Австро-Угорщина — через розбіжності

між ними опинились у ворожих воєнних блоках, і тому, на думку

народовців, і пілсудчиків, слід було чекати, коли "польське питання"

стане об'єктом політичної гри, а "польська карта" набуде важливого

значення в ході воєнних дій. У своїх прогнозах стосовно ймовірного

розвитку подій, польські політики зважали на наслідки перемоги тих чи

інших учасників конфлікту. І, залежно від передбачуваної розв'язки,

будували власні плани щодо якнайвигіднішого використання ситуації в

інтересах відновлення польської державності. Кожна з партій намагалася

переконати співвітчизників у слушності свого вибору.

 

На початок війни головні політичні сили польського суспільства

відреагували відповідно до своїх зовнішньополітичних орієнтирів. 6

серпня 1914 р. рота стрільців під проводом поручника Т.Каспшицького та

інші стрілецькі підрозділи вирушили з Кракова на територію Королівства

Польського. 7 серпня Ю. Пілсудський від імені неіснуючого "національного

уряду" у Варшаві оприлюднив дві відозви. В першій із них він заявляв, що

бере на себе функції коменданта польських збройних сил і закликав усіх

поляків об'єднатися для боротьби за досягнення незалежності країни. У

другій відозві оголошувалося про вступ очолюваних ним польських збройних

формувань на територію Королівства. Метою свого походу Пілсудський

вважав організацію визвольного повстання на польських землях, підвладних

Росії. Проте місцеве населення не виправдало сподівань Пілсудського і не

підтримало ідею повстання. Відень у свою чергу був невдоволений воєнною

самодіяльністю стрільців і зажадав від Пілсудського, щоб той склав з

себе командні повноваження, а стрільцям пропонувалося вступити до

австрійської армії. Невдовзі пропозицію голови "Польського кола" в

Австрійському рейхсраті про створення на базі стрілецьких загонів

Польських легіонів, які воювали б на боці Австро-Угорщини, було схвалено

Віднем. Після ухвалення цього проекту, 15-16 серпня в Кракові постав

Головний національний комітет (ГНК), який репрезентував майже всі

польські політичні угруповання Галичини. Комітет очолив краківський

консервативний політик Ю. Лео. ГНК мав зосередити у своїх руках розгляд

усіх справ — військових, фінансових, політичних, що виникали у зв'язку з

діяльністю майбутніх легіонів. Пілсудський змушений був погодитися з

усіма цими рішеннями Відня і стрільці заприсягнули на вірність

Габсбургам.

 

Тим часом Відень не мав жодної програми стосовно розв'язання "польського

питання". Щоправда, більшість галицьких партій прагнула утворення

троїстої австро-угорсько-польської монархії і здавалося, що до цієї ідеї

прихильно ставиться і Франц Йосиф І. Однак мадяри і німці рішуче

заперечували проти такого повороту подій. З цього погляду спільна

відозва австрійського і німецького урядів від 9 серпня 1914 р., як і

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ