UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПриєднання словацьких земель до Угорського королівства (X-XV ст.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3846
Скачало252
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Приєднання словацьких земель до Угорського королівства (X-XV ст.)

 

Після розпаду Великоморавської держави основним політичним чинником для

населення, яке протягом усіх наступних століть залишалося етнографічним

поняттям, було постійне посилення мадярів. До X ст. угорські племена

заволоділи частиною території Придунайської низовини, заселеної

слов'янами. Введення словацьких земель до складу Угорської держави

призвело до того, що слов'янське населення півдня було частково знищене,

частково мадяризоване, багато хто назавжди залишив ці землі. Впродовж X

— на початку XI ст. західний та центральні райони території Словаччини

неодноразово входили до складу володінь князів Чехії та Польщі. В період

правління угорських королів Іштвана І (997—1038) та Ладислава (Ласло) І

(1077—1096) більша частина словацьких земель була приєднана до Угорської

держави. Загарбання північних словацьких районів у XII ст. призвело до

того, що безпосередньо словацька етнічна територія охоплювала північ

Угорського королівства І дістала навіть відповідну назву — "Верхня

Угорщина ". В адміністративно-територіальному відношенні словацькі землі

були поділені на комітати (окрема область королівських володінь), або

"жупи". Так, наприкінці XIX ст. із наявних 16 комітатів тільки в

чотирьох був словацький моноетнічний склад населення, а ще в шести

словаки становили більшість.

 

Відсутність достовірних джерел раннього періоду словацької історії

породжувала різні легенди та концепції, які на різних етапах історичного

розвитку використовувалися в угорському середовищі для обґрунтування

законності загарбання слов'янських земель. Так, стверджувалося, що

місцевий князь Святополк "обміняв свої землі на угорського білого коня".

У словаків відома легенда про те, що місцеве населення зустріло мадярів

як "добрих гостей", а пізніше з ними був укладений "мирний договір". З

таких легенд достовірним слід вважати те, що включення словацьких

територій до складу Угорської держави являло собою тривалий процес, в

ході якого траплялися як підписання угод, так і насильство.

 

Про застосування мадярами насильницьких методів для підкорення слов'ян

свідчить, зокрема, назва, яку вони їм дали — "тот" (скорений).

Збереглися також відомості про мирне співіснування обох народів.

Слов'яни з розвинутим ремісництвом і сільським господарством перебували

на вищій стадії розвитку, ніж угорці-кочовики. Обставини змусили мадярів

поступово переходити до осілого способу життя, пов'язаного з обробітком

землі. При цьому вони перейняли у слов'ян методи та засоби обробітку

землі. Терміни, запозичені мадярами зі слов'янської мови, свідчать, що

вони переймали також форми територіальної та владної організації.

Представники слов'янської знаті запрошувалися на службу до угорського

королівського двору.

 

Стосунки слов'янського населення з прийшлими угорцями на словацьких

теренах слід характеризувати як конфронтацію (у період захоплення

земель) і мирне співіснування (за часів Угорської держави). Вже на

початку X ст. баварські єпископи повідомляли папі Римському, що

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ