UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРелігійні вірування давніх слов\'ян (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось33526
Скачало1363
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Релігійні вірування давніх слов'ян

 

В основі релігійних уявлень давніх слов'ян, органічно пов'язаних із

землеробством і навколишньою природою, було уявлення про боротьбу двох

начал — світлого і темного, доброзичливого і ворожого людині,

благотворного і злого; в природі постійно тривали змагання родючості з

неплідністю, літа із зимою, світла з темрявою. Слов'янський народний

календар і народні звичаї дають для цього багатий матеріал. Увесь

круговорот сучасних слов'янських свят є відголоссям і пережитком старих

язичницьких уявлень, пов'язаних з чергуванням творчих сил природи.

 

Давні слов'яни сповідували поганство, що охоплювало всю сферу духовної

культури й значну частину виробничої, мисливської та збиральницької

діяльності. Тогочасна людина була переконана в постійній присутності

надприродних сил в усіх життєвих процесах. Поганство слов'ян мало чим

відрізнялося від вірувань інших тогочасних етносів. Воно містило в собі

не тільки притаманні ранній стадії розвитку релігії аніматичні уявлення

(переконаність, що всі речі в природі є живими), а й анімічні (про

душу). Згодом ці уявлення поєдналися з переконаннями про

трансцендентність душі (здатність переходити до іншої плоті) та про

спроможність надпродуктивних сил до метаморфоз — перетворення на собаку,

кішку, цапа, копицю сіна, немовля тощо. Ці надприродні сили, на думку

слов'янина-язичника, населяли всесвіт; саме з ними доводилося мати

справу, вони таїли в собі небезпеку. Однак їх можна було задобрити або

залякати за допомогою певних ритуалів. До VI ст. у слов'ян сформувався

пантеон богів і низка місцевих пантеонів. Навіть більше, вони вже

наблизилися до монотеїзму, до віри у верховного (не християнського)

Бога. Так, Про-копій Кесарійський свідчить, що слов'яни поклонялися

єдиному Богу-громовержцю й приносили йому в жертву рогату худобу.

Водночас елементи єдинобожжя не витіснили багатобожності разом з вірою в

духів природи й домашнього вогнища, демонів хвороб і лиха.

 

Окремі слов'янські уявлення про всесвіт виходили ще з індоєвропейського

періоду. Наприклад, землю уявляли пласкою чи такою, що плаває у воді або

спирається на чотирьох биків. Небо вважали за натягнену над землею шкуру

бика, на якій проявляються зірки, сонце й місяць. Назви зірок відбивали

землеробські вподобання. Утіленням грізної небесної сили, що викликала

жах і поклоніння, у слов'ян виступали природні явища, що

супроводжувалися громом і блискавкою. Так, у сербів ще досить довго

зберігалося уявлення про хмари як про небесні стада великої рогатої

худоби (зокрема молочних корів); про дощ як "небесне молоко", що

запліднює й годує землю. Крім культу вогню та соломи, хліба, у давніх

слов'ян існував культ води.

 

Слов'янські народні обряди, пов'язані з народженням, весіллям,

похованням ще досить тривалий нас відбивали поганські уявлення про долю

людини, про перспективу потойбічного існування, про стосунки між людиною

і природою. Обряди нагадували про давні слов'янські свята. Так, прихід

весни вітали веснянками та іграми, в яких славили поворот сонця до літа

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ