UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток польської культури (другій половині XIX - на початку XX ст.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6107
Скачало327
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

Розвиток польської культури.

 

(другій половині XIX - на початку XX ст.)

 

За умов відсутності власної держави багато хто з діячів польського

Відродження надавав перевагу не збройній боротьбі, а збереженню і

розвитку культури, національних звичаїв та історичних пам'яток,

уважаючи, що саме в такий спосіб можна зберегти національну самобутність

і відродити державний суверенітет. Виник напрям, який дістав назву

традиціоналізму.

 

Традиціоналізм заклав основи романтизму — нової ідейної течії, яка у

20-тіроки XIX ст. набула на польських землях великої популярності.

Романтизм зароджувався як форма протесту особистості проти

загальноприйнятих естетичних принципів і суспільних норм. Його

прихильники проголошували рівність людей різних станів, визнавали

зверхність почуттів і віри над розумом. Молоді романтики — письменники,

музиканти, художники — створювали цілком нові за своїм характером твори,

відкривали чарівність народних переказів і селянських пісень, намагалися

словами, звуками, зоровими образами передавати найрізноманітніші

почуття.

 

У ті роки зажили слави юний піаніст Фредерик Шопен (1810—1849), розквіт

творчості якого припав на 30-40-ві роки, і поет Антоній Мальчевський

(1793—1825) — автор романтичної поеми "Марія", присвяченої минулому

Польщі. Нове мистецтво популяризував літературний критик, історик і

політик Маврицій Мохнацький (1804—1834). Найзначнішим його критичним

твором є праця "Про польську літературу в XIX ст." Та найвидатнішим

діячем культури цього покоління став поет Адам Міцкевич (1798—1855),

який після навчання у Віденському університеті працював учителем у

Ковно. Саме його твори — балади і романси, а також друга і четверта

частини лірико-драматичної поеми "Дзяди", написані у 1822—1823 рр.,

започаткували польську романтичну поезію.

 

Кращі сили польського романтизму зосереджувалися за кордоном. Зокрема в

Парижі романтизм Міцкевича повною мірою втілився у третій частині

"Дзядов" і поемі "Пан Тадеуш". В еміграції написали свої кращі твори

великий польський лірик Юліуш Словацький (1809-1849), драматург Зигмунт

Красінський (1812-1859), а пізніше Ципріан Норвід (1829-1883). їхні

твори оспівували красу рідної країни, висловлювали любов до Батьківщини,

віру в здобуття поляками свободи.

 

Література, що з'явилася після поразки Січневого повстання, дістала

назву позитивістської. Цензура не пропускала творів патріотичного

змісту, тому письменники часто вживали перифраз, вдаючись до порівнянь,

які всім були зрозумілі. До найвідоміших представників позитивізму

належали Болеслав Прус (1847-1912), Генрік Сенкевич (1846-1916), Еліза

Ожешко (1841-1910) і Марія Конопницька (1842-1910). Вони створили цілу

галерею позитивних героїв і в різних формах пропагували ідею "органічної

праці". Г. Сенкевич написав багато історичних романів про минуле Польщі

("Вогнем і мечем", "Потоп", "Пан Володиєвський"). Е. Ожешко

започаткувала реалізм у польській літературі, вплив якого переважав до

90-х років XIX ст.

 

Тема польської старовини була представлена не тільки в літературі, а й у

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ