UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСербія за правління останнього Обреновича (XIX -на початок XX ст.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1708
Скачало203
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Сербія за правління останнього Обреновича.

 

(XIX -НА ПОЧАТОК XX СТ.)

 

22 лютого 1889р. Мілан зрікся престолу на користь свого сина

Олександра, (1889— 1903), до повноліття якого країною мало керувати

Намісництво у складі трьох осіб — Йована Ристича, Кости Протича та

Йована Белімарковича. Кінець 80-х — початок 90-х років ознаменувалися в

Сербії загостренням міжпартійних суперечностей, зумовлених боротьбою за

більшість у Скупщині, право формування уряду, вакантне після смерті

Протича в червні 1892р. місце одного з намісників тощо. Найбільшу

активність і особливу жорсткість у цій боротьбі виявляли ліберали, з

діяльністю яких пов'язане перше в сербській історії застосування

політики терору на виборах до Скупщини.

 

Прагнучи нормалізувати становище й посилити владу короля, молодий

сербський правитель Олександр Обренович здійснив 1 квітня 1893 р. акцію,

яка нагадувала державний переворот. Він достроково проголосив себе

повнолітнім, розпустив Намісництво й відправив у відставку ліберальний

уряд. Намагаючись на перших порах спиратися на підтримку Радикальної

партії й практично передавши їй владу, король незабаром змінив

орієнтири: в травні 1894 р. скасовано Конституцію 1888 р. і відновлено

чинність Конституції 1869 р. До країни повернувся король Мілан, який

одразу почав активно втручатися в процес управління державою. Політичну

нестабільність посилювали калейдоскопічні зміни урядів і відсутність

загальної стратегії державного розвитку.

 

У червні 1895 р. сформовано черговий уряд — "прогресистський", котрий

очолив Стоян Новакович, знаний як поважний учений і глибоко порядна

людина. У спеціальній доповідній він звернув увагу короля на те, що

після січня 1894 р., коли до Сербії повернувся Мілан Обренович, жоден із

урядів не мав чіткого плану дій, а конструктивного управління в державі

не відчувалося. Новакович запропонував заходи, спрямовані на поліпшення

ситуації, але здійснити їх новому прем'єрові не судилося.

 

Правління короля Олександра, останнього представника династії

Обреновичів, багато хто із сербських, істориків кваліфікує як добу

суцільних внутрішньополітичних конфліктів, промахів і криз. Значною

мірою це пов'язується з авторитарним стилем управління молодого монарха

та його невмінням (чи небажанням) підпорядковувати особисті інтереси

державним.

 

Багато проблем викликала готовність Олександра беззастережно

прислухатися до порад батька, короля Мілана, котрого як простий люд, так

і політичні кола оцінювали вкрай негативно. Мілан, котрий вдруге покинув

Сербію навесні 1895 р., "підбив" сина на цілу низку кроків, що

спричинили гостре невдоволення в країні. Одним із них було відзначення

сербською державною нагородою високого австрійського чиновника Беньяміна

Калая, з ім'ям якого небезпідставно пов'язували погіршення становища

сербської людності Боснії та Герцеговини й активізацію антисербських

настроїв у Відні в цілому. Ця, на перший погляд, не надто важлива подія

спричинила чергове загострення політичних інтриг і, врешті-решт,

відставку чергового сербського уряду.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ