UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСербська деспотовина (IX - першій половині XV ст.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2115
Скачало272
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

СЕРБСЬКА ДЕСПОТОВИНА

 

(IX - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XV ст.)

 

Стефан, старший син князя Лазаря Хребеляновича, правив Сербією у 1389—

1427рр. У перші роки після Косовської битви його роль була скоріше

другорядною, оскільки фактично країною керувала княгиня Мілиця, дружина

Лазаря і мати Стефана. Проте після смерті матері (1406 р.) Стефан

Лазаревич став повноправним державцем Сербії з титулом деспота. У 1414

р. султан Магомет І надав йому титул "самодержця сербів ". Стефан, на

думку деяких дослідників, не раз мав нагоду виправити ситуацію, що

склалася внаслідок поразки на Косовому полі, але не скористався жодним

із шансів: об'єктивний хід подій складався не на користь сербів, до того

ж постійно заважали внутрішні чвари (Стефана з молодшим братом Буком, їх

обох — з небожами Бранковичами та ін.).

 

Дехто вважає, що Стефанові забракло державної мудрості й уміння

правильно оцінити ситуацію, що склалася тоді на Балканах. Протягом 12

років, поки тривала міжусобна боротьба синів султана Баязида за

батьківський престол, Стефан щоразу опинявся на боці переможця, але так

і не спромігся відновити власну державу. Як справжній вірнопідданий

Стефан допомагав зійти на престол одному султанові за іншим, визнаючи

зверхність кожного з них, і дотримуючись клятви, даної ще Баязидові. При

цьому він навіть не намагався визволитись від османської залежності.

 

Стефанові Лазаревичу, щоправда, пощастило дати рідній країні нетривалий

перепочинок. Зійшовши на престол і пам'ятаючи послуги Стефана, султан

Магомет І подарував сербському деспотові місцевість Знеполе й місто

Копріян, а також "інші області", які не називаються. Крім того, на

деякий час значно послабшав режим васальної залежності. Припинилися

чвари між сербськими можновладцями, у тому числі між головними

конкурентами: Стефаном Лазаревичем і Джураджем Бранковичем. Протягом

восьми років (1413—1421) Сербія жила без війни — випадок унікальний для

сербської історії того періоду. Країна швидко повернула собі статус

багатої в матеріальному та культурному відношенні держави, впливового в

регіоні політичного й військового чинника.

 

Коли 28 квітня 1421 р. помер правитель Зети Балша III, він залишив свою

область у спадок деспоту Стефану. Таким чином, територія Сербської

деспотовини стала майже на третину більшою за ту, якою володів князь

Лазар. У цей час Сербія становила на Балканах другу політичну,

економічну та військову силу після Османської імперії. Проте стиснута

між двома потужнішими агресивними сусідами — Угорщиною і османами, —

позбавлена змоги проводити незалежну політику, вона незабаром стала

жертвою зіткнення інтересів інших народів і держав.

 

Режим найбільшого сприяння, яким користувався Стефан у османів,

скінчився після смерті Магомета І (1421). Турецькі загони знову почали

нападати на сербські землі, хоча до значних воєнних дій між новим

султаном і деспотом справа ще певний час не доходила. У жовтні 1425 р.

Мурад II, стурбований зближенням Стефана з угорським королем

Сигізмундом, увійшов з військом на територію Сербії, але деспотові

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ