UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСловацькі землі в складі монархії Габсбургів (XVI-XVII ст.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3767
Скачало271
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

СЛОВАЦЬКІ ЗЕМЛІ

 

В СКЛАДІ МОНАРХІЇ ГАБСБУРГІВ

 

(XVI-XVII ст.)

 

Ще в середині XV ст. словацькі землі перетворилися на арену боротьби

між династіями польських Ягеллонів, австрійських Габсбургів та

представниками мадярських магнатів, які претендували на трон

 

Угорського королівства. Занепад міст, погіршення становища усіх верств

населення викликали масові протести. В Угорщині тривав процес подальшого

закріпачення селян. Так, закони, що обмежували свободу пересування, було

доповнено актом про переслідування за переховування втікачів. Повстання

гірників у Банській Бистриці в 1525-1526 pp. за своїм розмахом і

організованістю стало найбільшим соціальним виступом у регіоні.

 

Поразка, завдана мадярському війську османами під Мохачем 29 серпня 1526

p., виявила не лише слабкість Угорського королівства, а й призвела до

загибелі угорсько-чеського короля Лайоша II. На звільнений угорський

престол претендували династії Ягеллонів і Габсбургів, які згідно з

договором від 1515 р. визначали правонаступництво на чеський та

угорський трони. В договорі зазначалося, що в разі смерті Владислава

Ягеллона трон мав перейти до Габсбургів. На угорську корону претендував

також воєвода Трансільванії Янош Запольяї.

 

У жовтні 1526 р. в місті Токай на зборах угорської шляхти прибічники Я.

Запольяї проголосили його королем Угорщини. Оскільки більша частина

маєтностей магната розташовувалася в словацьких землях, його нерідко

називали "словацьким королем", а воїнів його війська — "словацькими

гайдуками ". Водночас угорські Державні збори обрали мадярським монархом

Фердінанда І (1527—1564), який уже володів чеською короною. Вступивши на

престол він значно розширив територіальні володіння Габсбургів, до яких

увійшли Хорватія, Славонія, Задунайська Угорщина та словацькі землі.

 

Фактично в Угорському королівстві було два правителі, які повели між

собою боротьбу за владу. Однак у 1538 р. ко-ролі-суперники уклали угоду

про взаємне визнання легітимності й поділ території королівства. Західна

частина країни відійшла Фердінандові, східна — Я. Запольяї. Після смерті

Запольяї (у нього на момент укладення угоди не було наступника) Східна

Угорщина мала перейти до Габсбургів. Однак незадовго до смерті східного

правителя (1548) у нього народився син Я. Жигмонд, що створило

передумови для продовження суперництва за трон. Мадярських магнатів

підтримала Османська імперія.

 

В ході протиборства Фердінанд І, який на той час розв'язував проблеми в

чеських і німецьких володіннях, не встояв перед тиском османів й у 1547

р. був змушений підписати принизливий мирний договір, згідно з яким

Угорщина визнавала право Порти на захоплені нею раніше угорські

території й зобов'язувалася сплачувати султанові данину. Територію

країни було поділено на три частини: центральна відійшла до Порти,

східна — до Трансільванії. Лише Західна Угорщина (разом зі словацькими

землями) залишалася під владою Габсбургів.

 

Фактичним розпорядником у своїх володіннях Фердінанд І призначив

"капітана гірської Угорщини" Я. Катзіонера. Становище населення у

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ