UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціально-економічне становище Болгарських земель (друга половина XVII-перша половина XIX ст.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2996
Скачало185
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Соціально-економічне становище Болгарських земель. (друга половина

XVII-перша половина XIX ст.)

 

Підкорення болгарських земель Османською імперією, відсутність

найменших автономних прав ставили болгарську економіку у цілковиту

залежність від турецької. Проте господарська криза в імперії, що

розпочалася ще в XVI ст., набула із середини XVII ст. незворотного

характеру.

 

Військово-феодальна сіпахійська система переживала у той період глибокий

занепад. Заснована на завоюваннях усе нових і нових земель, вона

неминуче мала виявити свої суперечності після завершення територіального

розширення імперії. Військові ленникисіпахі прагнули тепер значно

збільшити площу своїх тимарів і зеаметів, обкласти селян, які проживали

на цих землях, додатковими поборами. Ще з кінця XVI ст. спостерігається

зростання великих земельних володінь. Віднині сіпахі міг володіти вже не

одним, а відразу кількома земельними наділами. Створені таким чином

великі маєтки з умовних земельних володінь перетворюються на безумовні.

Якщо раніше сіпахі отримував основний прибуток від війни, то тепер,

після завершення захоплення інших територій, він почав вимагати від

селян усе нових і нових платежів. При цьому менталітет сіпахі змінювався

не так швидко, як економічна кон'юнктура: оподаткування ним власних

селян уже нагадувало воєнну контрибуцію.

 

Криза військово-ленної сіпахійської системи призвела до значного

скорочення кількості ленників. Це суттєво послаблювало військову міць

держави. Так, чисельність сіпахі всього за 150 років (з середини XVI до

кінця XVII ст.) скоротилася в 10 разів. Певною мірою розвалові

сіпахійської системи сприяла також діяльність султанів. Скорочуючи

державний земельний фонд, вони часто робили дарунки своїм прибічникам.

Власники нових маєтків, як правило, не відбували за них військову

службу. Як наслідок — інтереси держави і великих землевласників вступали

в гостру суперечність.

 

Такі процеси негативно впливали на аграрні відносини в болгарських

землях. Становище сільського населення Болгарії в цей період значно

погіршується. У нових володіннях, що перейшли в спадок — чифтліках —

феодали заводили власні господарства. Безумовно, вони були

заінтересовані в отриманні додаткових прибутків і тому переводили селян

на панщину. Це "друге видання кріпацтва", що здійснювалося за

східноєвропейським сценарієм, змусило багатьох селян рятуватися втечею

від своїх господарів. Процес набув такого розмаху, що термін пошуку

збіглих болгарських селян в Османській імперії було збільшено до 30

років.

 

Разом з тим, саме у чифтліках поряд із панщиною почалося активне

застосування оренди землі. Використання праці батраків (аргаті) сприяло

поступовому виникненню на селі зародків нових виробничих відносин.

Володарі чифтліків були тісно пов'язані з ринком і залежали від його

кон'юнктури. Збільшення поставок на ринок сільськогосподарської

продукції об'єктивно сприяло розвиткові внутрішньої торгівлі, певному

пожвавленню товарно-грошових відносин в імперії.

 

Крім панщини, важливою причиною погіршення становища болгарських селян

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ