UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціально-економічний розвиток Польщі XV- XVI ст. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6744
Скачало285
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ

 

РОЗВИТОК ПОЛЬЩІ XV- XVI ст.

 

У другій половині XV ст. й особливо в XVI ст. в Польщі основою

сільськогосподарського виробництва стала фільварково-панщинна система. В

гонитві за підвищенням прибутків шляхта не могла обминути увагою вигоди,

створювані зростанням попиту й цін на хліб. Натуральне й споживче за

своїм характером господарство селянина не спроможне було постачати їй

багато зайвого зерна, а тим паче грошей. Кріпака можна було тільки

змусити працювати. Заінтересованість у селянській праці збільшувалась ще

й тому, що зростання цін і неухильне знецінення грошей в усіх країнах

Європи після початку доби Великих географічних відкриттів, знецінили й

селянський чин. За таких обставин польські феодали стали орієнтуватися

на виробництво товарного зерна, яке ґрунтувалося на дармовій кріпацькій

праці (панщині).

 

Створюючи фільваркове господарство, яке сприяло збільшенню зернової

товарної продукції, польські землевласники прагнули до розширення площі

орних земель. Це здійснювалося завдяки освоєнню пусток, корчування лісів

і викупу ланів у солтисів, а також за рахунок вигнання селян з їхніх

земель. Все це привело до того, що в ХУІ ст. загальна площа оброблюваних

земель у Польщі зросла на 15%, збільшилися також площі під городами та

садами.

 

Для ведення фільваркового господарства використовувалася праця селян,

які відробляли панщину. Розмір панщини постійно збільшувався, незважаючи

на збереження інших повинностей і залежав від розміру господарства

кожного селянина. Так, у другій половині XVI ст. панщина становила 3 дні

на тиждень для селян, які орендували один лан землі (близько 17 га) і

відповідно зменшувалася за менших площ. Згодом розмір панщини почав

залежати тільки від волі пана. Загалом XVI ст. стало періодом

закріпачення польського селянства. За Петрковським статутом (1496) право

на вихід із кріпацького стану надавалося лише одному селянинові з

певного поселення й лише один раз на рік. Однак уже на початку 40-х

років XVI ст. вихід із кріпацького стану було остаточно заборонено.

 

Втечі селян у ХVІ ст. стають основним засобом їхнього протесту проти

закріпачення. Для боротьби з утікачами приймаються спеціальні закони.

Судочинство в таких справах спрощувалося, але термін розшуку збіглих

встановлювався необмежений. Як правило, ні король, ні сейм не втручалися

у справи феодалів-землевласників. які на своїх землях уособлювали всю

законодавчу, судову та виконавчу владу. Звертатися зі скаргами на

господаря до державної адміністрації дозволялося лише королівським

селянам. Судочинство і юрисдикція землевласника охоплювали всі аспекти

селянського побуту — від народження до самої смерті. За рішенням сейму,

прийнятим у Варшаві в 1573 р., землевласник міг на свій розсуд карати

непокірного селянина. В описах маєтків кріпаки розглядалися як частина

рухомого майна господаря.

 

Проте самовладдя феодала мало певні межі. Досить часто елементарний

господарський глузд диктував йому необхідність дбайливого ставлення до

джерела свого прибутку — кріпака. Незважаючи на безліч повинностей та

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ