UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціально-економічне становище словацьких земель та розвиток культури (X-XV ст.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1812
Скачало206
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ

 

СТАНОВИЩЕ СЛОВАЦЬКИХ

 

ЗЕМЕЛЬ ТА РОЗВИТОК

 

КУЛЬТУРИ (X-XV ст.)

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ

 

СТАНОВИЩЕ СЛОВАЦЬКИХ

 

ЗЕМЕЛЬ (X-XV ст.)

 

____________________________________________________________

 

У XV ст. Угорська держава формується як станово-представницька монархія,

її особливості визначалися специфікою станової структури мадярського

королівства. Міські стани через свою слабкість не могли бути опорою

королівської влади в боротьбі проти магнатів, не могли забезпечити

необхідний рівень незалежності від свавілля великих феодалів. Король

шукав підтримки у шляхти, надаючи їй дедалі більше прав і привілеїв,

внаслідок чого дворянство сформувалося в досить численний і потужний

стан. Угорська станова монархія склалася в протиборстві трьох

компонентів: королівської влади, магнатів та шляхти. Посилення чи

послаблення королівської влади залежало від ставлення до неї різних

угруповань феодалів, що постійно ворогували.

 

Вищим представницьким органом у королівстві були Державні збори, історія

яких ведеться з 1437 р., коли в Буді зібралися представники дворянства й

духовенства. У 1445 р. тут з'явилися депутати від міст. Державні збори

мали законодавчі функції, встановлювали податки й обирали королів.

З'їзди збиралися щорічно: магнати отримували персональні запрошення, а

представництво шляхти забезпечували дворянські комітати.

 

Процес формування основних станових структур в Угорському королівстві

тривав до XV ст. Більшість населення країни становило селянство,

правовий стан якого був досить строкатим, а статус визначався

походженням, а також тим, у чиїх володіннях селяни мешкали. Трохи кращим

було становище селян, що проживали в королівських землях і т. зв.

"госпитів", які займалися землеробством на пільгових умовах. Водночас

простежувалася загальна тенденція до пониження статусу вільних селян.

Однією з найважливіших ознак правового статусу залишалася військова

служба, від якої можна було в разі необхідності відкупитися.

 

Привілейований прошарок суспільства становили військові. Служити у

війську могли як вільні мадяри, так і представники словацької,

хорватської та іншої знаті. За наказом короля вони були готові виступити

в похід під проводом королівських ішпанів, на відміну від "сервієнтів",

які постійно перебували при дворі короля. Через певний час військові

переходили до феодального стану. В боротьбі проти племінної знаті король

Іштван І спирався на іноземців (здебільшого німців). До країни прибували

рицарі та місіонери з німецьких земель, які відіграли помітну роль у

формуванні нової знаті й різних державних інституцій.

 

Розподіл земельних угідь у королівстві постійно змінювався. В період

міжусобного феодального розбрату, якому поклав кінець король Андраш II

(1205-1235), з'ясувалося, що королівський земельний фонд істотно

скоротився, а створена Іштваном І система королівських комітатів

остаточно занепала. До рук магнатів потрапляли не лише окремі комітати,

а й цілі регіони королівства. Все це було наслідком того, що на відміну

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ