UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціально-економічний розвиток. Хорватська культура (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2081
Скачало194
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ на тему:

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК.

 

Хорватська Культура

 

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ

 

РОЗВИТОК

 

______________________________________________________________

 

На Балкани слов'яни принесли досить розвинену матеріальну та духовну

культуру, основні риси якої зберігались і на їхній новій Батьківщині.

Хорватські дослідники одностайно стверджують, що давні слов'яни, які

прийшли на Балканський півострів у VII ст., мали плуг власної

конструкції, що перевершував аналогічні знаряддя обробки землі у римлян,

а також інший сільськогосподарський реманент, ткацький верстат тощо,

котрі без особливих змін використовувалися упродовж наступних століть.

 

Матеріальна культура та соціально-економічна організація материкової

Хорватії і розташованої на узбережжі Адріатичного моря Далмації мали

свою специфіку, що зростала під впливом інонаціональних чинників. Разом

з тим спільна слов'янська основа забезпечувала їхню спорідненість і

близькість.

 

Важливим кроком уперед у соціально-економічному розвитку стало для

хорватів, як і для інших народів Європи, будівництво міст як центрів

торговельно-господарського життя. Зміцнення і розквіт далматинських міст

і Дубровника відбувається раніше, аніж становлення міських центрів у

"Вузькій" Хорватії та Славонії, що зумовлювалося конкретно-історичними

особливостями різних хорватських земель та навколишніх районів, зокрема

активним розвитком морської торгівлі й ремесел, продукція яких

вивозилася за межі країни.

 

У загальному річищі розвитку міст і збільшення їхнього значення в житті

областей і територій протягом XII—XIII ст. зростає й посилюється місто

Загреб. Перші згадки про нього датуються кінцем XI ст., коли тут було

засновано єпископство. Після приєднання до Угорщини Загреб став

адміністративним осередком — тут розташовувався центр однієї з трьох

хорватських жупаній. У 1217 р. в Загребі завершено будівництво

кафедрального собору в романському стилі, на церемонії урочистого

відкриття якого був присутній угорський король Андрей II. У 1243 р. в

Загребі знайшов порятунок від переслідувань татаро-монголів угорський

монарх Бела IV. Для Загреба ці відвідини закінчилися трагічно: татари

захопили місто й спалили його. Разом з іншими будівлями нападники

зруйнували й кафедральний собор.

 

Завдяки своєму надзвичайно вдалому розташуванню на найвигіднішому шляху

з Центральної Європи до Італії та Далмації, Загреб традиційно привертав

до себе особливу увагу. Тому місто швидко відбудували, й воно знову

перетворилося на один з провідних центрів ремісництва й торгівлі. Цьому

значною мірою сприяло надання Загребу статусу вільного міста,

підпорядкованого безпосередньо королю, що відкривало в ті часи додаткові

перспективи в організації як самого виробничого процесу, так і

реалізації створених матеріальних цінностей.

 

Ремісництвом і торгівлею у "Вузькій" Хорватії на перших порах займалися

переважно іноземці. У Загребі в XIII ст. діяли спілки, в які ремісники

об'єднувалися не за фаховим, а за мовно-етнічним принципом. Таких

об'єднань існувало чотири: слов'янське, угорське, латинське (італійське)

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ