UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуспільно-економічний розвиток Чехії (XV - перша половина XVII ст.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3642
Скачало178
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ

 

РОЗВИТОК ЧЕХІЇ

 

(XV - ПЕРША ПОЛОВИНА XVII ст.)

 

Отже, реакції не вдалося подолати гусизм, хоча він усе ж не

перетворився на широкий європейський рух. Ця обставина своєрідно

позначилася на подіях наступних десятиліть.

 

Безперечно, спустошливі війни, вторгнення іноземних загарбників

паралізували економіку країни, руйнували як внутрішній ринок, так і

торговельні зв'язки із зарубіжжям. Проте у другій половині XV ст.

ситуація поступово нормалізувалася. Поновлювалися традиційні ділові

відносини (як внутрішні, так і зовнішні), у містах пожвавилася торгівля,

відновлювалися ремесла. У 60-х роках XV ст. відновився і навіть зріс

видобуток срібла на Кутній горі. У 20-х роках XVI ст. відкрилася ще одна

копальня — Якимовська, де згодом почали карбувати срібний якимовський

талер. З роками його вага збільшилася настільки, що він став однією з

найавторитетніших грошових одиниць на континенті. У другій половині XV

ст. пожвавилася інвестиційна діяльність. Минуло лише кілька десятиліть,

і майже в усіх містах завирувало будівництво. Мурувалися чи

перебудовувалися міські вали, костели, ратуші, брами та вежі.

 

Гуситський рух не вплинув ані на юридичні норми господарської

діяльності, ані на виробничі відносини. Водночас майнові та соціальні

відносини зазнали відчутних змін, унаслідок чого відбулися зміни і в

соціальній структурі суспільства.

 

Однією з найпомітніших ознак у суспільному житті стало піднесення міст,

які відігравали важливу роль у революційних подіях. Це піднесення мало

відповідні політичні наслідки. Духовенство поступово втрачало риси

феодального стану. Водночас міста, як "третій стан", слідом за панами та

рицарями, почали втручатися в політику. Все це створювало передумови для

нових конфліктів, що дали про себе знати на зламі ХV-ХVІ ст. Перші два

стани були заінтересовані в обмеженні економічних і політичних прав

міст, і значною мірою досягли цього при кодифікації земельного права за

короля Владислава II (1471 — 1516). У 1500 р. він видав земельний статут

("Законник Владислава"). На думку представників міст, їхнім правам і

вимогам у цьому документі не було приділено належної уваги.

 

Тривалій суперечці в чеському суспільстві у 1517 р. було покладено край

з прийняттям чеським сеймом Святовацлавської угоди. Шляхта визнала

статус міст як третього земельного стану та їхню автономію у судових

справах, водночас позбавивши міста певних господарських привілеїв.

Міські ринки проголошувалися вільними, а отже, відкритими для товарів,

вироблених на підприємствах шляхтичів.

 

Після 1440 р. шляхта в Чехії здійснювала адміністративні функції за

посередництва регіональних з'їздів, що заміняли собою державну владу. У

Центральній та Східній Чехії поступово сформувався союз місцевих

адміністрацій, який у 1444 р. очолив Іржі Подебрад. Його вплив з часом

зростав і в 1448 р. він проголосив себе "адміністратором королівства", а

1452р. приборкав своїх суперників — рід Рожебероків із Південної Чехії.

Навесні 1458 р. І. Подебрада був обраний чеським королем (1458—1471).

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ