UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтановище в Чорногорських землях у XVII-XVIII ст. Чорногорська Культура (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3160
Скачало239
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Становище в Чорногорських землях

 

у XVII-XVIII ст.

 

Чорногорська Культура.

 

Чорногорія в XVII ст. фактично була напівзалежною державою, що

складалася із союзу племен, які мали своє представництво на чолі з

митрополитом, власні закони та окреме судочинство. У країні зберігалися

сильні традиції середньовічної державної самобутності, які завжди

підтримувала Цетинська митрополія Печської патріархії Сербської

православної церкви. Чорногорія юридично залишалася складовою частиною

Османської імперії, але фактично мала всі ознаки самоврядної території.

Васальна залежність Чорногорії від Порти виявлялася в сплачуванні

хараджу, що збирався здебільшого за допомогою каральних експедицій,

проте його скоріше варто розглядати не як данину, а як вимушений відкуп.

Чорногорія була найвідсталішою в суспільно-економічному відношенні

частиною Османської імперії, де зберігалися значні пережитки

общинно-родового ладу та патріархальні порядки. Однак саме Чорногорія

першою з балканських країн звільнилася з-під чужоземного панування.

Цьому сприяло окраїнне положення маленької, вкритої безплідним гірським

простором країни з населенням близько 80 тис. чоловік за повної

відсутності міст і чітко визначених кордонів. Центром Чорногорії

вважався Цетинський монастир, навколо якого стояло декілька будинків

старійшин Чорногорія, навіть перебуваючи під османською зверхністю,

значною мірою зберегла національну державність. Це сталося завдяки

широкій автономії та слабкому втручанню Порти у внутрішні справи країни,

які вирішувалися на Загально-чорногорському зборі. Якщо XV—XVII ст. в

історії Чорногорії вважають періодом політичної роздробленості, то у

XVIII — першій половині XIX ст. тут формується централізована держава. У

1713 р. митрополит Даниїл заснував єдиний загально-чорногорський суд,

який складався з 12 старійшин. Він же встановив суворе покарання за

кревну помсту.

 

Особливу роль у Чорногорії відігравала православна церква, яка протягом

століть була об'єднувальною силою в країні. Цетинські митрополити

виступали в тутешньому суспільстві хранителями історичних традицій

середньовічної Сербської держави, наступниками якої вони себе вважали.

Однак влада в особі митрополитів існувала тут поряд з іншими державними

інституціями. У 1717—1830 рр. в Чорногорії діяв інститут гувернадурства

(губернаторства), і митрополити мусили вести нелегку боротьбу за владу з

гувернадурами, яких обирав Загально-чорногорський збор, а з другої

половини XVIII ст. — Скупщина, що являла собою зібрання старійшин, які

репрезентували різні племена. До компетенції Скупщини належало

розв'язання всіх найважливіших питань внутрішнього життя та зовнішніх

зносин. Саме цей державний орган за пропозицією старійшин затверджував

митрополитів та гувернадурів, а також місцевих начальників (сердарів,

воєвод тощо, влада яких фактично була спадковою), а від кінця XVIII ст.

— склад уряду, приймав закони.

 

Спочатку повноваження гувернадурів обмежувалися зовнішньою політикою, та

згодом вони стали претендувати на роль єдиновладних правителів. У

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ