UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтановище польських земель наприкінці XVIII – в 60-х роках XIX ст. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3369
Скачало265
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

СТАНОВИЩЕ ПОЛЬСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ НАПРИКІНЦІ XVIII – В 60-х РОКАХ XIX ст.

 

З 1795?. не існує єдиної історії Польщі — вона перетворюється на

історії її окремих, частин, що перебували у складі трьох держав: Росії,

Пруссії і Австрії. Однак

 

завдяки багатовіковій традиції державності, високому рівню національної

самосвідомості польський народ значною мірою зберіг національну єдність,

особливо в духовному житті, культурі, національно-визвольному русі.

Незважаючи на митні бар'єри та інші перешкоди, тривалий час не

переривалися й економічні зв'язки. З 1790-х років з'єднувальною ланкою в

духовному й матеріальному житті поляків виступали емігрантські кола.

 

За трьома поділами до Росії відійшло 62% території Речі Посполитої, де

проживало 45% населення, до Пруссії — 20% території і 23% населення, до

Австрії — 18% території і 32% населення. На всіх приєднаних до Росії,

Пруссії і Австрії землях окупанти відразу запровадили свої закони й

адміністративну систему, мову, податки.

 

Відсутність власної держави відчули на собі всі верстви польського

суспільства. Шляхту було позбавлено громадянських і політичних прав,

якими вона користувалася протягом кількох століть, зокрема можливості

брати участь у законотворчості і встановленні розміру податків, оскільки

в жодній з трьох країн піддані таких прав не мали. Шляхта не могла

відкрито висловлювати свою думку з приводу державних справ і передусім з

приводу рішень монарха, втратила власні суди та органи місцевого

самоврядування.

 

Втрата державності вплинула й на становище римсько-католицької церкви,

яка підпала під цілковитий контроль влади. Усі монархи вимагали, аби

польське духовенство зносилося з Ватиканом тільки за їхнього

посередництва. На території Росії в 30-х роках XIX ст. греко-католицьку

(уніатську) церкву взагалі було скасовано.

 

Зміна кордонів спричинила зміни в економіці: утворилися митні бар'єри в

межах колись єдиного господарського комплексу країни, в обігу з'явилися

нові гроші, зросли ціни. Все це заважало розвиткові торгівлі й

погіршувало становище міст і міської людності. Яскравим прикладом є

Варшава, яку протягом кількох років покинула майже третина її жителів.

Матеріальне становище селян у цілому не змінилося, хоча запроваджувались

нові податки, а також тяжка військова служба, яка тривала 12—14 років у

Австрії й до 25 років у Росії.

 

Найпоміркованіші представники польського суспільства сподівалися

відродити Польську державу, спираючись на підтримку однієї з держав, що

брали участь у поділі. Наприклад, магнати з австрійської смуги окупації,

що дістала назву "Королівство Галичини і Лодомерії", розраховували на

Австрію. Натомість князь О. Чарторийський, міністр закордонних справ

петербурзького уряду, укладав плани відродження Польщі за допомогою

російського царя Олександра І.

 

Однак більшість патріотично налаштованої польської шляхти всі надії щодо

визволення країни покладала на Францію. Тут зосереджувалася найактивніша

частина польської еміграції. З 1798 р. у Франції оселився Т. Косцюшко,

котрого звільнив Павло І. Радикальне крило однієї з емігрантських

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ