UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтановище Хорватських земель у XVI ст. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1575
Скачало209
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

Становище Хорватських земель у XVI ст.

 

В XVI ст. історичні області, які згодом об'єдналися в хорватській

державі — "Вузька "Хорватія, Славонія та Далмація, — опинилися під

владою чужонаціональних правителів, роз’єднані и пригноблені. Основною

небезпекою для населення кожної з них залишалася османська експансія.

 

Найбільш сприятливою, з огляду на цю небезпеку, ситуація була у

"Вузькій" Хорватії, дворянство якої в 1527 р. добровільно приєдналося до

корони династії Габсбургів, сподіваючись на захист від османів. Захист і

справді був, проте постійні сутички між турецькими загонами і

австрійськими військами на кордоні, а також досить часті рейди турків·

по прикордонних хорватських районах робили повсякденне життя народу

нестерпним.

 

Незважаючи на мирний договір, незадовго перед тим підписаний між

Австрією і Портою, влітку 1536 р. велике турецьке військо, очолюване

боснійським пашею, вступило до Славонії і після нетривалої боротьби

захопило майже всю її територію.

 

Значних успіхів добилися османи й у Далмації, де протягом 1521-1533 pp.

заволоділи містами Кнін, Островиця, Скрадин, Кліс (у 1537 p.), поступово

поширюючи свій контроль на околиці інших далматинських міст. Місцеве

населення, рятуючись від загарбників, покидало рідні домівки й шукало

порятунку в Хорватії та Італії. За деякими відомостями, кількість

жителів на Адріатиці зменшилася в першій третині XVI ст. з шістдесяти до

п'яти з половиною тисяч осіб.

 

Зрештою, уже в середині XVI ст. Словенія та більша частина Далмації

опинилися у складі одного з чотирьох європейських намісництв Османської

імперії — Боснійського, тоді як далматинські міста продовжувала

контролювати Венеція.

 

На тлі турецьких перемог яскравою сторінкою слави християнської зброї,

до якої активно долучилися й хорвати, стала оборона фортеці Сигет у 1566

р., де особливо відзначився представник давнього хорватського

дворянського роду Нікола Зринський.

 

Після падіння Сигета хорвати покинули ще кілька міст і районів. Кордони

Хорватії відсунулися далі на північний захід, сягнувши Купи, Корани та

річки Чесми. Колишнє хорватське князівство та королівство існувало, за

влучним висловом одного з хорватських істориків, у вигляді "залишків

залишків". "Два століття суцільного плачу" хорватської історії тривали.

 

Стурбована наближенням османів до її історичної території, Австрія з

70-х років XVI ст. створює принципово нову систему оборонних укріплень,

засновану на низці військових поселень уздовж кордонів. Важлива роль у

цій системі відводилася хорватам і сербам: опинившись під реальною

загрозою Османської імперії, Австрія намагалася забезпечити собі

надійний захист за рахунок слов'янських християнських народів. У зв'язку

з цим, наприклад, розпочалося будівництво нового міста — Карловаца — в

1579 р.

 

Останні роки XVI ст. дещо додали оптимізму християнським народам

Центральної Європи та північного заходу Балкан: у 1593 р. велике

турецьке військо зазнало нищівної поразки під хорватським містом Сісак.

Проте кордони Османської імперії й надалі глибоко врізалися в хорватські

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ