UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтановище чеських земель у першій половині XVIII ст. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2024
Скачало172
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

Становище чеських земель у першій половині XVIII ст.

 

На початку XVIII ст. Габсбурзька монархія проводила політику

меркантилізму, сприяла розвиткові промисловості та торгівлі, надавала

підтримку мануфактурному виробництву. В 1706 р. засновано Віденський

банк. Однак сподівання на те, що розвиток зовнішньої торгівлі сприятиме

зростанню промисловості, не виправдалися, оскільки чеські землі були

ізольовані від великих морських та річкових портів, а транспортування

товарів суходолом не приносило зиску. Розвій внутрішнього ринку

гальмувався феодальними чинниками. Чеські землі, що входили до

Австрійської імперії на початку XVIII ст., стали суттєво відставати від

західноєвропейських сусідів.

 

Водночас у Чехії в цей період спостерігається розвиток розсіяної

мануфактури на селі та концентрованої мануфактури в маєтностях церкви і

знаті. У 1715 р. в Горному Літвінові було засновано найбільшу в

Австрійській імперії суконну мануфактуру, на якій працювало 400 чоловік.

У містах з'явилися мануфактури, де було до 100 й більше робітників.

Габсбурги заохочували створення мануфактур, надаючи привілеї їхнім

засновникам, і обмежували діяльність цехів.

 

У зв'язку зі збільшенням населення, а отже й чисельності найманих

робітників, і розвитком внутрішнього ринку становище кріпаків на початку

XVIII ст. дещо поліпшилося.

 

Унаслідок поразки чеського станового повстання та придушення визвольної

боротьби угорців виникли певні передумови для утвердження в Австрії

сильної централізованої влади. Монархія спиралася на шляхту, армію,

чиновництво, католицький клір. На місцях влада перебувала в руках

шляхти, яка обіймала керівні посади, вела судочинство тощо. Державна

самобутність Чехії проявлялася у функціях сейму та земської ради, які

від 1627 р. називалися намісництвом. Земські сейми визначали розміри

податків. Чеська двірцева канцелярія у Відні керувала справами на

місцях. До складу намісництва у Чехії входило від 10 до 16 країв. Члени

намісництва (земського уряду), як і крайові гетьмани, обиралися з дворян

і призначалися імператором. Земські сейми скликалися щорічно, а в період

між ними діяла земська рада.

 

Міське населення згідно з "Оновленим земським устроєм" мало лише один

голос у Чеському сеймі. У містах зміцнилася влада королівських

уповноважених, які пильнували за дотриманням інтересів цісаря. Від 1739

р. під державний контроль потрапили й цехи.

 

Австрійський імператор Леопольд І (1657—1705) наслідував політику

окатоличення чеських дворян-протестантів. Його наступник — Йосиф І

(1705—1711) — у Кримінальному кодексі визначав смертну кару кожному, хто

переховуватиме в себе єретичних учителів, проповідників та

розповсюджувачів єретичних книг. За розпорядженням імператора Карла VI

(1711— 1740) проведено ревізію десятків тисяч чеських книг, після чого

їх спалили тільки за те, що вони були видані чеською мовою. У результаті

цієї акції Біблія чеською мовою вціліла лише в 20 примірниках.

 

Проти засилля єзуїтів, які контролювали в чеських землях систему освіти

й здійснювали цензуру друкованих видань, виступив з протестом видатний

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ