UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуспільно-політичний устрій, розвиток господарства та економіки давніх словян (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11484
Скачало444
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ

 

УСТРІЙ, РОЗВИТОК ГОСПОДАРСТВА

 

ТА ЕКОНОМІКИ ДАВНІХ СЛОВЯН

 

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ

 

УСТРІЙ

 

___________________________________________________________

 

Слов'янські племена здебільшого розселялися в лісовій зоні, їхні

поселення переважно розташовувалися поблизу річок, озер, боліт і в інших

важкодоступних місцях. Слов'яни споруджували будинки з дерева або інших

матеріалів. У них, як правило, мешкала велика родина, що складалася з

представників трьох-чотирьох поколінь. По суті це була справжня родова

община, членів якої об'єднувала спільність майна, господарства та праці.

За свідченням Про-копія Кесарійського, слов'яни "жили в поганих хатах,

розкиданих на далекій відстані одна від одної".

 

Декілька родин, що займали певну територію, складали общину, кілька

таких общин утворювали плем'я.

 

Слов'яни спочатку об'єднувались у родові, а згодом у територіальні

союзи, які базувалися на кровній спорідненості. Наступний етап

об'єднального процесу пов'язаний з виникненням політичних союзів на

основі родоплемінних утворень. Давньослов'янські племінні союзи мали

"мирний" ("оборонний") характер. Особливістю такого об'єднання, як

суспільно-політичної організації, побудованої на кревній спорідненості,

була наявність притаманних даному суспільному ладу певних правових

ознак: кровної помсти, кругової поруки, колективної опіки, майнової

спільності, своєрідного спадкового права тощо. Вищим органом влади

давньослов'янського родоплемінного союзу виступали загальні збори, які

розв'язували всі нагальні проблеми господарського й політичного життя,

питання війни та миру. Як писав Прокопій Кесарійський, "народ цей не

управляється однією людиною і здавна живе у народовладді. Тому все, що

для них корисно або шкідливо, вони спільно обговорюють". Інакше кажучи,

слов'яни ще не знали авторитарних методів і жили за принципами

самоврядування, вирішуючи всі проблеми шляхом обговорення їх на

загальних зборах, або вічах. У слов'ян, за Маврикієм, "немає загальної

влади, вони весь час ворогують один з одним, що ухвалять одні, не

наважуються робити інші, і жоден з них не хоче підкорятися іншому".

 

Родову общину, як правило, очолювала найавторитетніша людина, котра

разом з представниками інших сімей, керувала справами роду, здійснювала

судочинство, організовувала відсіч ворогу. Називали такого родового

лідера по-різному — старостою, старшиною або жупаном.

 

Родоплемінними союзами керувала рада старшин, які частково розв'язували

питання самі або передавали їх на загальні збори. Для протидії зовнішнім

ворогам кілька родових союзів об'єднувалися в територіальний. Унаслідок

добросусідських стосунків у окремих родів виникали спільні військові,

адміністративні, господарські, правничі органи. З метою самооборони вони

будували укріплення — "міста", де населення рятувалося від небезпеки й

проводились віча військових ватажків. У цих "містах" здійснювалось

судочинство, відправлялися релігійні обряди. Території, підконтрольні

таким родоплемінним об'єднанням, у західних і південних слов'ян

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ