UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФормування станово-представницької монархії (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5739
Скачало295
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

ФОРМУВАННЯ

 

СТАНОВО-ПРЕДСТАВНИЦЬКОЇ

 

МОНАРХІЇ

 

Протягом ХІV-ХV ст. у Польщі тривав процес становлення

станово-представницької монархії, який супроводжувався зміцненням

політичних позицій основної маси польських феодалів — шляхти.

 

Оформлення польської шляхти як стану завершив Кошицький привілей

Людовіка Угорського. Ліквідувавши різницю між умовними земельними

маєтками колишнього рицарства й спадковими (вотчинними) землями

феодальної аристократії, Кошицький привілей перетворив шляхту і магнатів

(панів) на один панівний, привілейований стан - дворянство. Звільнення

дворянства від усіх державних податків призвело згодом, по-перше, до

того, що в разі необхідності зібрати додаткові кошти на державні потреби

королівська адміністрація і уряд мусили звертатися до феодалів, а отже,

державна скарбниця потрапляла під їхній безпосередній контроль,

по-друге, беручи участь у вирішенні податкових і фінансових питань,

шляхта дістала можливість впливати на державні справи. Саме за Людовіка

Угорського було зроблено перший крок у напрямі обмеження в країні

привілейованого становища можновладців.

 

Уже на початку свого правління король Владислав II не тільки підтвердив

усі колишні дворянські привілеї, а й значно розширив їх у 1386 р.

Відразу після коронаційного церемоніалу Владислав II підписав Корчинські

привілеї. Передусім у них ішлося про державні податки. Незважаючи на

мізерність податку, визначеного привілеєм 1374 р., він викликав

невдоволення збіднілого рицарства, яке дуже часто обробляло землі

нарівні з селянами (кметями) і на цій підставі причислювалося до

податкового стану. Корчинський привілей установлював, що "порадльне"

надалі збиратиметься не з селянського лану, а "з голови кметя", отже,

дрібна шляхта звільнялася від цього збору. 1388 р. король видав

Петрковський привілей, який дуже обмежував компетенцію королівських

судів і передавав судову владу земським чиновникам.

 

Наприкінці XIV ст. польські феодали завдяки новим привілеям Владислава

II Ягайла зміцнили свої позиції в державі, до того ж і зовнішня політика

короля спрямовувалася на забезпечення їхніх інтересів. Так, малопольські

феодали були невдоволені відокремленням Галицької Русі від Польщі і

приєднанням її до Угорщини. Після військової експедиції 1387 р. до

Галицької Русі (угорські війська опору не чинили), вона знову ввійшла до

складу Польського королівства, Львів став центром католицького

архієпископства. Населення приєднаних територій дістало права й

привілеї, які мали стани в Польщі, проте тільки католики могли посідати

вищі державні посади.

 

На завершальному етапі правління Владислава II Ягайла польські феодали

домоглися для себе нових привілеїв. Найважливішими з них були

Червинський (1422р.) і Єдлинський (1430р.). Перший забороняв

конфісковувати маєтки у шляхтичів, другий — позбавляти шляхтичів

особистої недоторканості, якщо їхня провина не доведена в земському

суді. Тепер шляхтича не можна було заарештувати чи покарати без

відповідного судового розгляду й судової постанови. Поява Єдлинських

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ