UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЦарство Стефана Душана (IX - першій половині XV ст.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3127
Скачало263
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

ЦАРСТВО

 

СТЕФАНА ДУШАНА

 

(IX - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XV ст.)

 

Мілутин проявив себе як видатний державний діяч. Завдяки його

політичному талантові Сербія наприкінці XIII — на початку XIV ст.

здобула чимало великих успіхів, перетворившись урешті-решт на

найпотужнішу силу на Волконському півострові. Збільшилася територія

країни, процвітали економіка та культура, було збудовано багато нових

церков і монастирів. Доба Мілутина значною мірою підготувала розквіт

середньовічної Сербської держави, що його зазвичай пов'язують з епохою

царя Душана.

 

Душан успадкував сербський престол від свого батька Стефана, котрий

правив під ім'ям Уроша Ш й увійшов в історію головним чином як засновник

монастиря Дечани. Уроша Ш сербські історики називають найтрагічнішою

постаттю серед усіх Неманичів. Останньою з подій, що дала підстави для

такої характеристики, стала боротьба за владу з власним сином, яка

тривала протягом 1330—1331 рр. і закінчилася поразкою батька.

 

Сербія в період правління Стефана Душана

 

1 – орієнтовні кордони; 2 — кордони держави Стефана Душана

 

Під час правління Душана середньовічна Сербія сягнула вершин свого

розвитку: Болгарія повністю залежала від його волі, Візантія шукала у

нього підтримки, Венеція тішилася дружбою з ним. Територія Сербської

держави збільшилася майже вдвоє; коли в 1346р. Душан проголосив себе

"царем сербів і греків", то мав для цього всі підстави. Незадовго перед

тим, у жовтні 1345 р., Душан, захопивши місто Серез, яке вважалося

найзначнішим центром на території від Салонік до Константинополя, писав

у листі до венеціанського дожа, що став "володарем майже цілого Царства

Ромейського". Ідея перетворення Сербії на імперію — наступницю Візантії

— не давала спокою сербському царю. Останні десять років свого життя

Душан наполегливо готувався до походу на Константинополь, захоплення

якого мало остаточно втілити в життя його амбітні плани.

 

За часів царя Душана серби зберігали свій традиційний

соціально-економічний устрій, основу якого становили дві інституції —

громада й задруга, перша з яких була специфічною національною формою

організації суспільного життя, а друга — формою організації

господарської діяльності.

 

Сербська громада мала яскраво виражений патріархальний характер.

Заснована на родинних зв'язках між усіма її членами, вона базувалася

головним чином на виховуванні з дитинства покірності "старійшині", в

ролі якого, зазвичай, виступав найстарший чоловік. Влада "старійшини"

поширювалася на всі, навіть найінтимніші, сфери життя. Готовність членів

громади в усьому слухатися "старійшину" ґрунтувалася не так на

примусовості, як на беззастережному визнанні авторитету й майже

підсвідомій любові до нього.

 

"Старійшина" громади найчастіше керував і задругою. Він був зобов'язаний

дбати про оптимальне з погляду спільного економічного інтересу

забезпечення всіх ділянок господарської діяльності, яка була досить

різноплановою, оскільки задруга в сербів самостійно виробляла практично

все, в чому в неї виникала потреба. Купувалися тільки сіль, металеві

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ